Офіційний канал Кам'янської єпархії УПЦ | 14 січня Православна Церква відзначає свято Обрізання Господнього.Єван...

14 січня Православна Церква відзначає свято Обрізання Господнього.Євангеліє свідчить, що на восьмий день після Народження Іісус Христос, за старозавітним законом, пройшов обряд обрізання. Обряд був встановлений для всіх немовлят чоловічої статі на знак завіту Бога з праотцем Авраамом і його нащадками. Під час здійснення цього обряду Божественному Немовляті було дано ім’я Іісус (Спаситель) (Мф. 1:21), вимовлене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Діві Марії.За тлумаченням отців Церкви, Бог Син прийняв обрізання, щоб показати людям приклад неухильного виконання Божественних установлень, а також щоб ніхто згодом не міг засумніватися в тому, що Він був істинною Людиною, а не носієм примарної плоті, як вчили деякі єретики.У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем таїнству Хрещення, прообразом якого він і був.Свідчення про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві сягають IV століття.Святитель Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії Каппадокійській. Батько Василія був адвокатом. Під його керівництвом він здобув початкову освіту. Потім святий Василій навчався у найкращих учителів Кесарії Каппадокійської. У цьому ж місті він познайомився зі святим Григорієм Богословом. З часом між ними виникла тісна дружба, яка тривала все життя.Пізніше майбутній святитель навчався в Константинополі і в Афінах. Про нього казали: «Він так вивчив усе, як інший не вивчає одного предмету. Кожну науку він вивчив до такої досконалості, наче не навчався нічого іншого. Філософ, філолог, оратор, юрист, природознавець, який мав глибокі пізнання в медицині, — це був ніби корабель, так навантажений ученістю, як це може вмістити людська природа».Близько 357 року святий Василій повернувся до Кесарії, де невдовзі став на шлях аскетичного життя. Прийнявши Хрещення від єпископа Кесарійського Діанія, він був поставлений читцем. Бажаючи знайти духовного керівника, святий відвідав Єгипет, Сирію і Палестину. Після повернення до Кесарії він оселився на березі річки Ірис. Навколо нього зібралися іноки, а також його друг Григорій Богослов. Вони подвизалися в суворому утриманні й вивчали твори найдавніших тлумачів Святого Письма, водночас займаючись тяжкою тілесною працею.362 року святий Василій був висвячений на диякона, а 364 року був рукопокладений на пресвітера. Згодом, у важкі для Православ’я часи, коли царював імператор Валент (334–378), прибічник аріан, на Василія було покладено керівництво церковними справами. У цей час він склав чин Літургії і «Бесіди на Шестиднев» та написав твори проти аріан.370 року святитель Василій став єпископом Кесарійським. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Святого Письма, великою ученістю і трудами на благо церковного миру та єдності. Серед великих небезпек святий підтримував православних, утверджуючи їхню віру і закликаючи їх до мужності й терпіння.Все це викликало ненависть аріан. Вони всюди переслідували його. Святителеві загрожували розоренням, вигнанням, катуванням і смертю. Проте він сказав: «Смерть для мене благодіяння. Вона скоріше приведе мене до Бога, для Якого живу і працюю».Хвороби від юності, труди навчання, подвиги утримання, турботи і скорботи пастирського служіння виснажили сили святителя. 1 січня 379 року він преставився до Господа. Останніми словами святого були: «У руки Твої віддаю дух мій» (Пс. 30:6).Після смерті святителя Василія Великого його тіло було поховане в гробниці серед останків його попередників на Кесарійській кафедрі і мощей чотирьох мучеників. Нині правиця святителя знаходиться у Венеції, у православному грецькому кафедральному соборі на честь великомученика Георгія Побідоносця. Частина правиці зберігається в Метеорському монастирі Преображення Господнього у Греції.У Великій Лаврі на Афоні знаходиться релікварій з чесною главою святителя Василія Великого.#календар #свято_дня