Офіційний канал Кам'янської єпархії УПЦ | Блаженний Аврелій Августин Іпонійський«Сповідь».Боже мій, а я, я все-т...

Logotipo de la comunidad de telegram - Офіційний канал Кам'янської єпархії УПЦ
2024-07-14

Офіційний канал Кам'янської єпархії УПЦ

Número de suscriptores:
683
Fotos:
16200 
Videos:
22 
Enlaces:
1380 
Categoría:
Religión
Descripción:
Офіційний канал Камʼянської єпархії УПЦ в telegram

Canal Офіційний канал Кам'янської єпархії УПЦ - @kmnskeparh - №8390

Блаженний Аврелій Августин Іпонійський«Сповідь».Боже мій, а я, я все-таки хочу визнати всі свої ганебні вчинки, славлячи Тебе. Дозволь мені, благаю Тебе, заново переглянути й відновити в пам’яті всі манівці колишнього блукання і принести Тобі вогненну жертву радості. Бо хто ж я сам без Тебе, як не провідник, що веде у прірву? Хто ж я й у хвилину щастя, як не істота, яка підкріплюється Тобою, Хто ніколи не псується? Що ж таке людина, будь-яка людина, оскільки вона людина? Але нехай насміхаються з нас сильні й могутні, а ми, кволі й безпомічні, сповідаємося перед Тобою.Благо є сповідатися Тобі, Господи, і ректи: “Змилосердься наді мною, вилікуй душу мою, бо я згрішив проти Тебе”, і, замість зловживати Твоєю терпеливістю й дозволяти собі грішити, треба пригадати собі слова Вчителя: “Ось одужав єси; не гріши більше, щоб тобі не стало гірше”.Треба було (раніше) звернути свою душу до Тебе, Господи, щоб Ти вилікував її. Я знав це, але й не хотів, і не мав сили, бо ж думав про Тебе, що Ти не являєш собою нічого реального й постійного. Бо не Ти, а пуста омана і мій блуд були богом моїм. А коли я навіть намагався залишити там свою душу, щоб вона спочила, вона котилася з порожнечі й знову падала на мене. І я сам для себе залишався місцем нещастя, де я не міг ні лишитися, ні вибратися звідтіля. Бо куди ж могло втекти моє серце від мого серця? У яку далеч я міг утекти сам від себе? Де ж я міг сховатися перед своєю власного погонею? Блаженний, хто любить Тебе, хто друга свого любить у Тобі, а ворога свого з любові до Тебе! Бо лише той єдиний не втрачає жодної дорогої істоти, хто любить усіх у Тім, кого не можна втратити. А хто ж це, як не Бог наш, Бог, що “створив небо й землю” і сповнює їх, тому що, сповняючи їх, створив їх. Ніхто не втрачає Тебе, хіба тільки той, хто покидає Тебе. А куди йде, куди тікає той, хто покидає Тебе, як не до Твого гніву від Твоєї лагідності. Бо ж у якій своїй карі він не знайде Твого закону? Бо “Закон Твій — це правда, а Правда — це Ти”
137
25-03-05 05:45