kinotron | Олексій Радинський | Я не впевнений, що можу називати себе другом Давида (як сказано в цій ...

Я не впевнений, що можу називати себе другом Давида (як сказано в цій статті), бо в нього було дуже багато значно кращих і ближчих друзів. Ми почали більш менш близько спілкуватися під час зйомок фільму «Зсув», та під час спільної поїздки на одну резиденцію (але спогадів про неї у мене з певних причин залишилось досить мало). Я маю зізнатись, що були часи, коли я багато в чому не погоджувався з Давидом і його мистецтвом. Я бачив у його роботах якесь нерозв’язне для мене протиріччя: з одного боку, пропаганда анархістських ідей, та з другого - повна езотеричність багатьох робіт Давида: він часто зображував своє найближче коло людей, вигадуючи дивовижні підпільні параорганізації на кшталт ЛКПД. Мені здавалося, якщо вже займатися пропагандою - то робити це для найширших мас. Я думав, що роботи Давида надто довершені, і їхнє створення поглинає надто багато часу й енергії, щоб вони могли вважатися «простими політичними плакатами» (як сором‘язливо написало про творчість Давида одне масове українське видання). Звісно, я був неправий. Та й Давид, звісно, не був просто «рисувальником», як він себе називав. Те, що мені здавалося протиріччям у його роботах, насправді є їхньою силою. З одного боку, Давид займався тим, що називають «наївним мистецтвом», у тому сенсі, в якому «наївним мистецтвом» займалася Марія Приймаченко (деякі їхні роботи, і навіть стилістика їхніх назв, справді мають багато спільного - та я не думаю, що Давид робив це свідомо). А з іншого боку, це «наївне мистецтво» служило для трансляції надзвичайно складних речей, таких як історія українського анархізму, чи роль антиавторитарного руху в обороні України. Причому, в цьому випадку «наїв» аж ніяк не означає спрощення. Він означає, що про складні речі можна і треба говорити простою мовою. А це Давид умів робити як ніхто. Усі, хто мали нагоду бесідувати з ним про когнітивну працю чи діалектичний матеріалізм, можуть це підтвердити. І багато хто з нас здобули цю навичку саме від Давида. Це дуже корисна навичка, і тепер ми будемо продовжувати вчитися їй через його роботи