Я подивився фільм "Сусіди зверху"!Після провалу амбітного фільму «Не хвилюйся, серденько» (2022) Олівія Вайлд повертається до режисури з камерною комедією «Сусіди зверху». Стрічка є ремейком іспанського фільму Сеска Гея «The People Upstairs» (2020), в центрі якого - подружжя, що переживає кризу у стосунках і запрошує на вечерю своїх сусідів. Здавалося б, проста зав'язка стає приводом для розмови про кохання, шлюб, ревнощі та людські слабкості.Передусім «Сусіди зверху» - це комедія, і місцями вона справді працює. Дотепні діалоги та незручні ситуації викликають щирий сміх, однак що довше триває історія, то важче позбутися відчуття її штучності. Поведінка героїв іноді здається неприродною, через що драматична напруга поступово втрачає переконливість.Найкраще фільм проявляє себе саме в діалогах. Їхня гострота, ритм і словесні перепалки мали б стати головною рушійною силою стрічки. Проте режисерка надто часто перебиває ці сцени музичним супроводом, який згладжує емоції та позбавляє окремі моменти необхідної напруги.Водночас акторський склад залишає приємне враження. Кожен виконавець привносить у фільм власну манеру гри. Олівія Вайлд не боїться яскравих комедійних перебільшень і чудово відчуває ритм жартів, тоді як Сет Роген залишається вірним своєму стилю - запинається, повторює слова, ніби імпровізує просто під час розмови, що додає його персонажу природності.З появою Едварда Нортона та Пенелопи Крус атмосфера помітно змінюється. Їхня гра значно стриманіша й тонша, вони роблять ставку на підтекст і психологію.Однак саме тут проявляється одна з головних проблем фільму: настільки різні акторські підходи так і не складаються в єдину цілісну картину. Для цього був потрібен точніший сценарій і впевненіша режисерська рука, здатна поєднати всі ці стилі в одну гармонійну історію.Моя оцінка фільму - 8/10. І я раджу сходити на цей фільм!