Вчені стали на крок ближче до втілення фільму «Початок» Крістофера Нолана у реальність.

Дослідники з Північно-Західного університету перевірили, чи зможуть вони спрямувати сни на конкретні теми та чи допоможе це людям розв'язувати складні завдання.Як проходив експеримент: • Перед сном волонтери працювали над важкими головоломками, кожна з яких супроводжувалася певним унікальним звуком.• Поки учасники спали в лабораторії, вчені моніторили активність їхнього мозку. Під час фази швидкого сну (REM) — етапу, найбільш пов'язаного з яскравими сновидіннями — команда тихо вмикала звуки, пов'язані з тими головоломками, які піддослідні не змогли розв'язати ввечері.• Деякі сплячі сигналізували, що чують звуки, за допомогою ледь помітних рухів очей або носа — це підтверджувало, що аудіопідказки потрапляли в їхні сни.Результати:

Успішність розв'язання задач наступного ранку зросла вдвічі — з 20% до 40% серед тих, чиї сни «таргетували» звуками. Загалом, головоломки, що з'являлися уві сні, розв’язувалися у 42% випадків порівняно з лише 17% для тих завдань, які не снилися. Навіть не усвідомлюючи, що це сон, один із учасників попросив персонажа свого сновидіння допомогти розв'язати головоломку, яку ми "підказували" звуком.
— розповіла нейробіологиня Карен Конколі. Інший учасник, який вранці знайшов рішення, згадував:Я був біля річки й ловив рибу сіткою... Я працював над чимось... наче над пазлом.
Ще один бачив комод із паперами, на яких були умови задач: Я розв'язав одну з них і відчув щось на кшталт маленького свята.
Вчені вважають, що фаза швидкого сну відіграє ключову роль у креативності. Професор Паділья додає, що розуміння цих механізмів допоможе нам швидше знаходити відповіді на складні питання. Хоча ми ще не можемо буквально «входити» у чужі сни, техніка таргетованої реактивації пам’яті у майбутньому може бути використана для регулювання емоцій, покращення навчання та підтримки ментального здоров'я. Ну що, починаємо робити свої тотеми?

😉🐈‍⬛Кінокітик