Кохання - це жахливо. Це жахливо. Це боляче. Вона лякає. Вона змушує тебе сумніватися в собі, судити себе, віддалятися від інших людей у твоєму житті. Це робить тебе егоїстом. Це робить вас моторошним, робить вас одержимим своїм волоссям, робить вас жорстоким, змушує вас говорити і робити речі, про які ви ніколи не думали, що зробите. Це все, чого хоче кожен з нас, і це пекло, коли ми туди потрапляємо. Тож не дивно, що ми не хочемо робити це самостійно. Мене вчили, що якщо ми народжуємося з любов'ю, то життя - це вибір правильного місця для неї. Люди багато говорять про це, про відчуття правильності, коли воно правильне - це легко. Але я не впевнений, що це правда… Щоб знати, що правильно, потрібна сила. А кохання - це не те, що роблять слабкі люди. Щоб бути романтиком, потрібно до біса багато надії. Думаю, вони мають на увазі, що коли ти знаходиш когось, кого любиш… це схоже на надію.Це монолог священника з серіалу «Fleabag» — геніально написаний Фібі Воллер Брідж і який бездоганно підходить під опис нового випуску нашого подкасту «Додивитесь в кіно».Ми склали свої списки улюблених фільмів про кохання, я навіть поділила по жанрам сприйняття)Випуск вийшов доволі відвертий, тому я його дуже люблю.Пропоную його полюбити і вам.Запрошуємо до кіно-забави!Напередодні свята маркетологів та масової істерії всього світу — буде що подивитись.👉🏻випуск тут👈🏻Енджой 🖤P.S. кохайтесь, зізнавайтесь і будьте готовими відкривати своє серце кожного дня, а не тільки раз на рік.