Мрачно люблю Жана-Люка Годара і ніжно люблю Річарда Лінклейтера…Тому в день народження першого рекомендую від душі новий фільм «Nouvelle Vague» [Нова хвиля] другого.Якщо ви були колись на моїх лекціях (або якщо колись побуваєте), то почуєте спіч про те, як колись Французька Нова Хвиля і 14 кінокритиків змінили індустрію.Все те авторське кіно, яке ми любимо і яке дивимось зараз — заслуга ентузіазму та бачення цих людей.Серед них був Жан-Люк Годар.Контраверсійний, експериментальний, творчий, стильний і доволі неприємний )Але не нам з ним сигарети курити в паризькому барі та дітей хрестити. Ми оцінюємо вклад в мистецтво та історію, а його частина — велична.Своїм першим фільмом «На останньому подиху» [À bout de souffle] він зробив революцію!Сценарій писався під час зйомок, запис реплік часто не співпадав з тим, про що говорили герої в кадрі, імпровізація, ручна камера, зйомки на вулицях, монтаж, референси на інше кіно, Жан-Поль Бельмондо… майбутня зірка, секс-символ французького кіно!Оператор Рауль Кутар був військовим фотографом, тому поєднав дві важливі речі документального кіно — спонтанність та інтимність моменту. Він підмічав життя і це відчувається, крізь екран.Я би довго могла продовжувати (в мене є окрема лекція про це), але зробіть собі приємно і подивіться «Nouvelle Vague» — кіно про те, як знімався «На останньому подиху».Річард Лінклейтер зробив комедію для синефілів, ніжне відтворення кіноподії 60-х, хоча доволі зухвало та узагальнююче було назвати кіно про Годара — «нова хвиля».Не одним ним єдиним, так би мовити… ще Трюффо, Лелуш, Ромер, Шаброль, Ріветт та інші.*не могла не додати👉🏻трейлер тут👈🏻Енджой!Як французькою це буде — напишіть в коментарях 🤍P.S. якщо не дивились «На останньому подиху» — виправляйтесь.якщо не знаєте, хто такий Річард Лінклейтер, то терміново вмикайте найкращу трилогію про кохання: «До сходу сонця», «Перед заходом сонця» і «Перед опівніччю». Можна потім «Юність».P.P.S. Те, що авторське кіно про революцію в кіноіндустрії профінансував Нетфлікс — доволі іронічно 😅