«Завжди пам'ятайте тих, хто поліг за нашу свободу. Тому що вони живуть серед нас тільки до того часу, поки ми їх памʼятаємо…»Це слова Фєді, одного з героїв, як на мене, найважливішого фільму року —«2000 метрів до Андріївки».Мстислав Чернов — режисер, який отримав Оскар за «20 днів у Маріуполі» і який зробив ще один відбиток історії.В червні цього року, нам випала шалена вдача, запросити пана Чернова в свій подкаст.Ми поговорили про новий фільм, Оскар, трохи про його третій фільм [ще до того, як всі стали писати в пабліках], референси для «2000 метрів», музику і ще багато чого.Запрошую до перегляду всіх, хто дивився «20 днів у Маріуполі» і хто не дивився, хто планує перегляд «2000 метрів до Андріївки» і хто не наважується, хто хоче побачити усмішку пана Чернова і дізнатись, як він живе і працює.👉🏻випуск тут👈🏻А стосовно «2000 метрів до Андріївки» скажу так…Це беззаперечно геніальна робота.Найсильніший прояв війни, який коли-небудь фіксувався на екрані.І найзворушливіший портрет військових, які ціною свого життя, звільняють кожен метр нашої землі.«На війні час немає значення… тільки відстань»В фільмі багато є саме про неї: відстань… не тільки до потрібного населеного пункту чи точці на мапі, а ще й про відстань між цивільним життям і полем бою, про омріяний ранок, вихід з позицій і найщиріщі роздуми про те, чого в хотіли герої фільму… задля чого йшли, продовжують йти, звільняти кожен метр.Музика… ох.Дворазовий лауреат Ґреммі, продюсер «Чорнобиль» і «Джокер» — Сем Слейтер, зі своєю дружиною, композиторкою [тих самих робіт] і віолончелісткою —Гільдур Ґуднадоттір створили геніальний саундтрек.Він, наче поступово, розрізає твою душу на шматки.До речі, сьогодні вийшла новина, що випустять вініл з музикою з фільму. Не знаю, якщо чесно, як це слухати вдома, але мати на згадку… особисто я би хотіла.Зйомка з екшн-камер і динамічний монтаж змушує тіло спочатку зціпініти, а потім починаються ігри розуму… здається, що дивишся художній фільм або граєш на Play Station.Але вчасно повертаєшся в реальність і розумієш, що це не гра, не фільм… ЦЕ ЖИТТЯ!Наше з вами життя!Життя наших Героїв… щоденне, безжальне і в той самий момент, дуже світле.Адже за що ми боремось?Зруйновані села, руїни мрій, кладовище життів, знищену природу…?Ми боремось за наше майбутнє, за мову, культуру, свободу, сміх дітей, любов, памʼять народу… за можливість жити і дихати вільно на своїй землі.Вічна памʼять тим, хто віддав своє життя за це.Слава Героям! Слава Україні!«2000 метрів до Андріївки» треба подивитись і згадати війну.Навіть, якщо ви думаєте, що знаєте про це все…