Астрал: За межами Потойбіччя / Insidious: Out of the Further (2026)

На диво, мені сподобалось. Була налаштована скептично, бо мені не подобаються астрали. Навіть перший фільм у мене отримав 5/10, а другий 4/10. Це такі цнотливі жахастики з дуже наївним сюжетом, напічкані скрімерами, в цілому виглядають як моторошна казочка через шаблонність персонажів. Але... але я прийняла ці правила гри, коли перестала вимагати від фільмів для масового глядача щось більше, ніж розвагу на вечір. Так, ця розвага може бути дуже і дуже неякісною через відвертий тупізм. А може бути непоганою, якщо пробачити наївність, мрійливість, віру в силу добра і оту всю шаблонну броваду.

"Астрал: За межами Потойбіччя" цілком можна дивитись окремо від франшизи. Тут усе зрозуміло, все понятно і не надто прив'язано до попередніх частин. Герої такі самі стерильні, як і в попередніх фільмах: за все хороше, проти всього поганого, сила материнської любові і оця вся приторна солодкість. Але моторошні персонажі і, як не дивно, скрімери роблять цей фільм цікавим і дійсно розважають.

Деякі сцени точно викарбуються в моїй пам'яті. Той м'який тунель із подушок був не тільки моторошним, а й до біса клаустрофобним. Стоматологічне крісло зі стрьомним бридким дідом (добре, що я не встигла захопити бутери на перегляд, бо після цього апетит одразу зник). Сцена з малою в шафі видала влучний і навіть кумедний скрімер. І ще сподобалась трійця старих сталкерів, в астралі вони зовсім не лячні, а от у реальному світі від них уже якось не по собі.

Тож я раджу не зважати на рейтинги й відгуки (а вони дуже полярні), і зацінити кіно самостійно.

Рейтинг IMDb: 6.1
Критики: 57%

@kinofilnya