Приймати компліменти може бути значно складніше, ніж здається. Для багатьох людей позитивна оцінка викликає не радість, а ніяковість, напругу або автоматичне бажання себе знецінити ("та нічого особливого", "мені просто пощастило", "це не так уже й добре").Однією з можливих причин таких труднощів може бути звичка оцінювати себе переважно через критику власних недоліків. Якщо людина довго фокусується на помилках, слабких сторонах або тому, чого ще недостатньо, позитивна зовнішня оцінка починає суперечити звичному образу себе. Через це комплімент може сприйматися як перебільшення або навіть щось неправильне.Також важливу роль відіграє особистий досвід, пов'язаний з оцінкою іншими людьми. Якщо в минулому похвала звучала рідко, супроводжувалася критикою або сприймалася як щось незаслужене, людині може бути складно почуватися комфортно в ситуації позитивної уваги до себе.Іноді неприйняття компліментів пов’язане зі страхом виглядати самовпевнено чи зазнаватися (що також переважно базується на особистому досвіді). Тоді знецінення власних сильних сторін починає сприйматися як більш безпечна або соціально прийнятна стратегія: "якщо я буду вірити в свою неособливість/недобрість, мені не зможуть зробити боляче".Здатність повноцінно приймати позитивний зворотний зв’язок формується поступово. Зазвичай вона базується на стабільному і реалістичному ставленні до себе, у якому не потрібно автоматично заперечувати власні сильні сторони та фокусуватися виключно на недоліках. Проте шлях формування такого ставлення до себе часто сповнений перешкод, які, здається, неможливо здолати без допомоги. В такому випадку психотерапевти Київського дворику будуть раді надати вам професійну підтримку на усіх етапах цієї подорожі!