Слово «холостий» взагалі не з нашої мовної стихії.

Це легко простежується звичним пошуком у старих словниках або тим як вживали це слово у літературі.

У лексикографічних джерелах бачимо показову річ як питомо українське «холостий» не фіксується.

У словнику Кримського та Єфремова воно подане лише в одному значенні — «пустий горіх» і можна сказати холостий горіх. Поза цим уживанням слово фактично не засвідчене ані у літературі, ані інших словниках.

Натомість я пропоную спражні питомі українські відповідники до цього навʼязаного слова:

Набій в якому немає пороху називається сліпий набій або набій без кулі, але втім краще вживати першу назву.

Відповідно замість стріляти холостими — стріляти сліпими / стріляти набоями без куль.

Щодо значення «нежонатий, неодружений», то й тут «холостий» не належить до питомої лексики.

Але не бачу сенсу про це писати, бо в нас на цю тему ще торік виходив допис про холостяка, холостого https://t.me/kazutarozymi/4123 раджу перечитати.

#Вікторина

Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!