Їдьте шляхом, але не “вдосконалюйте шляхом”…

В українській мові природні й нормативні словосполучення: їхати шляхом, їздити шляхом, ходити шляхом, рухатися шляхом, бігти шляхом. Тут слово шляхом (орудний відмінок однини) означає дорогу, смугу землі, якою рухаються.

Натомість значення «за допомогою чого-небудь, певним способом», у якому це слово нині часто вживають, не є питомим для української мови.

Якщо зазирнути до старих словників, побачимо: «шляхом» фіксують саме в значенні дороги, а не способу дії.

• По-під те́мним га́єм іду́ть шляхо́м чумаче́ньки (Т. Шевченко)

• Щоб не зустрі́тися з ним, пішо́в и́ншим шля́хом (Б. Грінченко)

У російсько-українському словнику 1924 р. (Кримський, Єфремов) трапляється лише поодинокий приклад такого вживання:

• Путём подкупа, измены — шля́хом пі́дкупу, зра́ди

Але одразу після них пропонують природніші відповідники: підкупом, зрадою слова вжиті у орудному відмінку.

Саме вони і є питомими.

Порівняймо:

• не шляхом голосування, а голосуванням

• не шляхом підпису, а підписом

• не шляхом віднімання, додавання, а відніманням, додаванням

Втім не завжди все вирішує орудний відмінок. Тому замість канцеляризму «шляхом» варто добирати інші природні засоби:

Наприклад, вживши прийменник:

• Обмежити пандемію шляхом заборон → через заборони

• Нову назву утворено шляхом переосмислення → внаслідок / унаслідок переосмислення

Або знов таки викорставши орудний відмінок:

• Нові слова утворено шляхом поєднання основ → поєднанням основ

• Шляхом брунькування розмножується… → брунькуванням розмножується…

Чи застосувавши дієприслівниковий зворот:

• Налагодити виробництво шляхом використання нових технологій → …, використавши нові технології

• Утворити назву шляхом переосмислення → …, переосмисливши значення

Отже, замість канцелярського «шляхом» природніше вживати:
через, унаслідок / внаслідок, орудний відмінок або дієприслівникові звороти — залежно від контексту.

#Вікторина

Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!