У 1416 році ординці еміра Едигея вщент розграбували та спалили Києво-Печерський монастир. Наступна подібна за масштабом подія сталася 3 листопада 1941 року: нацисти вивезли з Лаври всі цінності, а радянські диверсанти (НКВС) підірвали Успенський собор під час відступу. Києво-Печерська Лавра зазнавала спалень та пограбувань близько 5–6 разів за свою історію. Проте, незалежно від епохи та масштабів руйнувань, монастирський комплекс стояв як і раніше, лише розростаючись і не втрачаючи свого культового статусу. Натомість держави, відповідальні за осквернення святинь, неминуче протягом найближчих кількох років потерпали від численних криз і зрештою припиняли своє існування назавжди. Встань із гробу, о чесна главо, встань і подивися на місто, що сяє, на церкви, що квітнуть, на Християнство, що зростає! Подивися на землю свою і побач: Господь не залишив її, і слава її не згасне, доки стоятиме сонце. Бо Русь — це дім Божий, і вогнем вона хрещена, і силою Його бережена
(с) Митрополит Іларіон@bisovnya