Парад у рф цього року виглядав не як демонстрація сили, а як спроба натягнути стару радянську картинку на реальність, яка вже давно сиплеться по швах. Складається враження, що вся ця вистава робилась більше для телевізора і внутрішнього споживача, ніж для реального показу військової потуги. Бо коли країна роками розповідає про “другу армію світу”, а на головному параді техніки мінімум, новинок майже нема, а картинка виглядає сирою й порожньою — це вже не про міць, а про кризу.Особливо кидається в очі те, як сильно вони намагаються триматися за пропагандистський фасад. Раніше паради в москві будувались на ефекті масовості: колони бронетехніки, показові “аналоговнєт”, десятки одиниць важкого озброєння, авіація, пафос. Зараз же складається враження, що значна частина ресурсу або реально відсутня, або її просто бояться показувати через втрати, технічний стан чи банальний дефіцит справної техніки. І це дуже показовий момент.Окрема тема — сама промова пипи. Вона виглядала максимально шаблонною, сухою та відірваною від реальності. Через це й з’являється відчуття, що текст був або серйозно згенерований ШІ, або писався по методичці без жодної живої емоції. Там не було нічого нового: ті самі штампи про “боротьбу”, “історичну місію”, “ворогів навколо”, спроби прив’язати сучасну війну до культу “побєди”. Все це вже звучить як заїжджений скрипт, який повторюють для аудиторії, що роками живе в інформаційному вакуумі.