Почуття.Ісусе.Правда в тім, що я вже давно забув, що це означає.Я застряг в одному місці, в печері, так би мовити.Глибокій, темній печері.А потім я залишив своє его у лісі, і ти з'явилась у моєму житті, і вперше за дуже довгий час я знову почав відчувати щось.Я почав відчувати себе щасливим.Але останнім часом, здається, я відчуваю себе віддаленим від тебе.Ніби ти віддаляєшся від мене чи щось таке.Я сумую за настільними іграми щовечора, за влаштовуванням феєрій триповерхових вершкових вафлів на світанку, за спільним переглядом вестернів перед сном.Але я знаю, що ти стаєш старшою.Ростеш.Змінюєшся.І, мабуть, якщо бути відвертим, саме це мене лякає.Я не хочу, щоб щось змінювалося.Тож, я думаю, можливо, саме тому я й прийшов сюди, щоб спробувати зупинити ці зміни.Повернути час назад.Щоб усе стало так, як було.Але я знаю, що це наївно.Життя просто не так влаштовано.Воно рухається.Завжди рухається, подобається тобі це чи ні.І так, іноді це боляче.Іноді це сумно.А іноді - дивовижно.Радісно.Тож, знаєш що? Продовжуй рости, маленька.Не дозволяй мені зупиняти тебе.Роби помилки, вчися на них, і коли життя завдає тобі болю, бо воно завдасть, пам'ятай про біль.Біль — це добре.Це означає, що ти вибрався з тієї печери.#дивнідива