Ніколи не задумувались, чому саме наприкінці жовтня/на початку листопада в різних культурах так багато традицій, пов’язаних із пам’яттю про померлих?

Геловін, Осінні діди, День усіх святих..

У кожного свята своя історія, але мені цікавий сам збіг.
У той час, коли природа поступово завмирає, люди звертаються до пам’яті, минулого , своїх предків.
Ніби все навколо нагадує, що життя складається не лише з того, що відбувається тут і зараз.

Ми живемо в час, коли можемо майже не помічати зміни сезонів.
Вдома тепло, у магазинах цілий рік є фрукти/овочі, працювати можна 24/7/365.
Ми навчилися створювати собі комфорт незалежно від погоди.

Але наше тіло й психіка все одно залишаються частиною природи і продовжує підпорядковуватися циклам.

Так от.
Можливо замість того, щоб щоосені боротися з бажанням сповільнитися, варто до нього прислухатися?))
Не кожен день має бути продуктивним. Не кожен період життя повинен приносити видимі результати.

Є речі, які дозрівають саме в тиші.
Думки, рішення, розуміння себе.
Ми можемо скільки завгодно змінювати світ навколо, але самі все одно залишаємося його частиною.

Люди прагнуть навчитися змінювати обставини під себе, а іноді треба вміти і підлаштовуватися під них.
Все більше люблю осінь.

🥲