Абсолютно кожна людина в цьому світі проходить дуже складні для себе часиНемає тих, кому легкоМи, двуногі, схильні перебільшувати значущість власної історії, вважаємо її особливою. Егоїстично, але це правда ) Нещодавно прочитав дуже точний опис/порівняння своїх думок з приводу цього. Як ми з вами знаємо – все у всьому світі – це енергія.Ми самі – енергія.Ну і разПро це говоримо –труднощі, з якими ми стикаємось, це теж форма енергії.І от ця енергія (або енергія цих труднощів) завжди сильніша за ту, якою є МИ в моменті.Саме тому так складно. Ми стикаємось із чимось сильно більшим за себе. Тому і боляче. БО є велика різниця у " потужності".Проте творець не створював нас для того, щоб ми страждали. Страждати люди вирішили самі,але зараз не про це.Кожна така ситуація – це імпульс для росту. Вона дана нам не для того , щоб зламати, а щоб розширити нашу власну "місткість", підняти нас на інший рівень. Ми або забиваємо гол, або не попадаємо по м'ячу.))) В більшості випадків, коли ми згадуємо подію, яка колись здавалась нам критичною – сили тієї вона вже не має . Чому так?Зовсім не тому, що вона була неважливою.Навпаки– вона була настільки сильною, що змусила нас змінитись.Ми не помилялись тоді у своїх відчуттях. Просто ми стали іншими.))І це про вічне. Так буде завжди.Протягом життя ми знову і знову будемо зустрічати ситуації, які по рівню перевищуватимуть нас теперішніх. Це і є одна з основ життя.Вибору, по суті, у нас немає – лише спосіб реагування.Ми можемо опиратись, боятись, злитись – і тоді ці ситуації будуть повертатись, тиснути, ламати, поки не засвоїмо урок.Саме тому , що ми самі обрали такий спосіб реагування.А можемо вчитись приймати, довіряти процесу, бути вдячними – і тоді ця ж сама енергія почне працювати на нас, робитиме нас сильнішими.Це стосується не лише труднощів.А й "хороших" подій.Ми не зможемо перейти на новий рівень, якщо не здатні витримати ту енергію, яка з цим рівнем приходить.Ріст – це завжди про здатність вивозити більше.