У мене є для тебе новина, яку більшість людей намагається не бачити: ти помреш.Не «колись потім».Не «в далекому майбутньому».А будь-якої миті.Можливо, сьогодні.Хто знає?Ти можеш скільки завгодно: доглядати за тілом, пити правильну воду, робити практики, читати правильні книги, мислити позитивно, але жодна дія не здатна зупинити невідворотне.Час іде.Тік-так. Тік-так.І все, що ти робиш веде тебе лише в одному напрямку.Усі досягнення, статуси, дипломи, гарні фото лишаться тут. Разом з фразою на камені:«Він/вона багато досягла».Життя поруч із тобою теж зникне. Усі, хто приходять пом’янути, колись підуть слідом.Так, ти можеш «відтермінувати» цей момент і витратити ці роки на подорожі, творчість, розвиток…Але все це вмить обірветься.Як вимкнути телевізор: була картинка — і темрява.Твої думки зникнуть.Твоє «я» теж.Твій розум повернеться в небуття.Страшно?Але я не хочу тебе лякати.Я хочу, щоб ти ПРОКИНУЛАСЯ.Для більшості людей це як червона пігулка в «Матриці»:боляче, некомфортно, але це єдина правда.Бо більшість живе уві сні.Автоматично.Думаючи, що «життя буде тривати завжди».Що ще є час.Що завтра почну.А завтра то не існує.Минулого теж.Є тільки зараз.Подивись навколо: здається, що все реальне.Люди, рух, справи, плани…Але це лише шоу, яскрава вистава.І твій розум, зачарований ритмом подій, створив ілюзію безкінечності.Так проходить життя:раз — і тобі вже не 20.Раз — і не 40.Раз — і ти озираєшся, не розуміючи, куди поділися десятиліття.Правда проста:ти був/ була обманута розумом.Весь цей час ти бачив тільки картинки.І пропускав СУТЬ.Ту, що завжди поруч.Ту, що не старіє, не помираєі не залежить від часу.Це Тиша.Це Присутність.Це те, що дивиться твоїми очима.І я пропоную тобі ПРОКИНУТИСЯ просто зараз.Бо часу на роздуми вже немає.Він закінчився.Настав момент ДІЇ.