Сьогодні місяць і три дні як я перевівся з Повітряних Сил до Сил Беспілотних Систем, а саме - 413 полку "Рейд". Рішення назрівало давно, не тільки тому що в минулому підрозділі я деградував. До того дивізіону я два з половиною роки присвятив службі в батальйоні резерву в Києві, і коли з мене вичавили усі соки і скинули в змінний склад то питанням часу було переведення в іншу частину. І хоч мені обіцяли і навчання, і розвиток, то реальність дала смачненького удару по яйках і я опинився в колективі де говорили російською, ширили зрадницькі наративи і грали в совкові затяги як от щипання травички, "чому без форми", "чому не голений", "чому не зайобаний", ітд. Також при цьому підрозділі моє особисте життя пішло в безодню, і замість того щоб з'їздити до Києва і хоча б спробувати врятувати та владнати конфлікт в стосунках - мене не пускали і казали що людей нема, тримайся, та інші псевдомотивашки. Навіть коли приходив наказ про переведення до виконання - мене тримали ледь не в заручниках, то через те що я мав здали майно яке на мені не висіло, то мав взяти підпис в обхідному листі в особи яка десь пройобувалась. Хоч в минулому підрозділі і були чемні та доброзичливі люди (одна з них, третя людина в дивізіоні - навіть підписана на мене 😅), але за рік перебування там я собі місця там просто не знайшов.В Рейді же я опинився за сприяння Сергія Іванова. І я дуже шкодую що не зробив цього раніше. Тут колектив російськомовний, іноді полюбляє в зрадофільство, але блін, тут атмосфера зовсім інша. Звісно що як і в будь-якому підрозділі ти сам собі не належиш, і обмежений в своїх хотілках. Але коли під час співбесіди з ГСРП (головним сержантом роти перехоплювачів) мені довели що не толерують російську, алкаху і неповагу між співслужбовцями, то мене це ВЖЕ зацікавило. Про Іванова та командира полку Євгена Карася багато хто може подивитись в ютюбі або в тг, я їх дуже поважаю. Іванов для мене є моральним та інтелектуальним орієнтиром, Карась же є уособленням оптиміста який навіть в безпроглядній безнадії побачить надію. За цей час я зробив дві вилазки на позицію з перехоплювачами в якості стажера. Це звісно, не повноцінне навчання але наразі мені і цього вистачить. Зрештою, я за місяць зробив більше ніж за останні півтори роки. В планах вивчитись на пілота, здати на водійські, зняти житло в центрі Дніпра, (можливо завести сісяна) і далі розвиватись в цьому і тільки цьому підрозділі. Як я писав раніше, мені досі важко і самотньо, але за три з половиною роки служби в армії можу сказати що нарешті знайшов підрозділ з командирами які мене не кошмарять і йдуть назустріч.Мені прикро що вони приняли мене в ненайкращій кондиції, але я над цим працюю. Далі буде. #thoughts #raid