Ще пару років тому я докладно розповів вам, що депутат Железняк - дрібний казнокрад, корупціонер з яскравим російським шлейфом у карʼєрі. В принципі, це не є особливим секретом ні для кого як у парламенті, так і в громадському-медійному секторі, частина якого, утім, вимушена співпрацювати з ним з огляду на спільну касу. Всі свої нинішні статки та активи, включно з «еліткою» на Печерську, представницькими тачками, криптою і новою порцеляновою щелепою, Железняк публічно пояснює винятково вигідним одруженням на депутатці Коваль, доньці київського чиновника-хабарника доби Януковича (це не риторична фігура - його буквально вигнали з роботи за хабарництво). Він стверджує, що це все щедрий тесть. Тобто до базової версії українських корупціонерів про «успішних» чоловіків, дружин і мам наш альфонс додав ще й тестя у якості головного джерела благополуччя. Втім, як виявляється, не лише тесть Железняка макав свій хобот у корупцію. Ярослав і сам охоче крав бюджетні гроші за допомогою примітивних як його габітус схем. Це не моє припущення, а висновок НАЗК, одного з головних елементів антикорупційної системи України, свою афілійованість з якою так любить підкреслювати депутат. Зокрема НАЗК виявило, що в 2020 році партія «Голос», фінансовою діяльністю якої на той момент керував Железняк, замовляла послуги у фіктивних фірм, у т.ч. повʼязаних з росією, на мільйони гривень. Про це є гарне розслідування «Бігус.Інфо». Іншими словами, Железняк зі спільниками розкрадали кошти, виділені державою на фінансування партії, що є злочином, передбаченим ч.5 ст.191 КК України. Такий собі дрібний в усіх сенсах крадій в особливо великих розмірах. Також він дарував державні кошти своїм друзям на кшталт Нефьодова та Маленка (депутатів від «Голосу») за фейкові послуги. Хлопчики взагалі не напружувалися зі схематозом, будучи впевненими в тім, що їх не викриють. Далі. У звʼязку з очевидними фактами злочинної діяльності, у 2021 році НАЗК призупинило державне фінансування «Голосу», а в подальшому - позбавило. Ще раз наголошую: це не припущення, не гіпотеза, а конкретне рішення НАЗК, якому важко дорікнути в упередженості стосовно пінчуківсько-фіалівської тусовки. Нещодавно я написав заяву Генеральному прокурору України щодо притягнення Железняка до кримінальної відповідальності за розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Виявляється, що кримінальне провадження за даним фактом є і розслідується воно ДБР. Кваліфікація саме така, як я зазначив — ч.5 ст.191 КК України. Покарання за цей злочин - позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади. Залишається оголосити фігуранту підозру, обрати запобіжний захід та скерувати до суду. Розумію, що олігархи та політики, на яких шестерить Железняк, навряд чи зрадіють такому повороту сценарію, але нічого — знайдуть собі нового клоуна на побігеньках. Благо, у парламенті їх достатньо. Далі буде.