Сьогодні всі ми вкотре переконалися, як важлива в умовах війни розгалужена та диверсифікована система генерації електроенергії.Чим більше різноманітних способів генерації ми матимемо, тим стійкішими будемо ми під час обстрілів інфраструктури. Оборонка й цивільні підприємства працюватимуть безперебійно, люди будуть забезпечені електрикою.За останній рік в Україні доволі багато зроблено для децентралізації системи електрогенерації. Ми маємо вже плюс понад 1 ГВт  завдяки альтернативним і відновлювальним джерелам енергії. Одним з найважливіших таких джерел є вітрогенерація. Найдинамічніше вона розвивається у Закарпатській області, котра має найвищі темпи будівництва вітропарків попри системне блокування проєктів окремими групами «активістів» на місцях, які переважно годуються з рук конкурентів та енергоринку, а може й з російських рук. Адже відсутність електрики — завжди стрес для населення і як наслідок певна дестабілізація — саме те, чого прагне росія. Наслідком цих гойдалок став провал голосування за правку №104 до законопроєкту 13174, яка прибирає ризики блокування будівництва обʼєктів критичної інфраструктури в умовах війни. Для її прийняття не вистачило одного голосу. І сьогодні всі, хто опинився без світла, можуть щиро «подякувати» депутатам, які проголосували проти. Зокрема, Климпуш-Цинцадзе, Совсун та Юрчишину. Шкода, що вітри, які дмуть в їхніх головах, не генерують електрику.Питання генерації є надважливим для енергетичної безпеки, яка є невідʼємною складовою державної безпеки. Тепер ми знаємо, хто під час війни блокує розвиток та диверсифікацію енергогенерації. Залишилось лише з’ясувати - навіщо і за чий кошт.