Побачила чергову страшилку про синтетичні компоненти в парфумерії - вже сил немає терпіти ці борошна, то ж напишу. Цим питанням маніпулють всі, кому не лінь. І так звані ароматерапевти, і парфумери, які працюють «виключно з натуральною сировиною», ніби це щось хороше та стовідсотково безпечне, і навіть деякі лікарі (якщо вірити інформації в їх інстаграм-профілі).Справа в тому, що натуральне не дорівнює безпечне. Дуже важливе походження цього натурального продукту, в нашому випадку, парфумерної сировини. Також важлива кількість (відсоток) компоненту в кінцевому продукті, вона має бути безпечною для здоров’я людини – не дарма існують так звані норми IFRA - це асоціація, що регулює використання парфумерних речовин в парфумерії та косметиці. Існують також і норми ЄС, норми кожної окремої країни тощо. Парфуми, що вироблені на заводі, використовуючи сировину відомого походження, протестовані та схвалені регуляторами, будуть набагато безпечнішими, ніж мікс ефірних олій від ароматерапевта з інстаграму. Тепер про це протиставлення – синтетика vs натуральне. Давайте на прикладі ліналулу, одного з найпоширеніших парфумерних компонентів.Ліналул — терпенний спирт, що міститься в ефірних оліях лаванди, коріандру, бергамоту та рожевого дерева. Він може бути натуральним (виділеним із рослин) або синтетичним (синтезованим у лабораторії) — і в обох випадках це та сама хімічна формула, та сама молекула. Організм людини не розрізняє їх: імунна система реагує на структуру молекули, а не на її походження. Саме тому в списку потенційних алергенів на упаковці і буде написано - ліналул, а не олія бергамоту/лаванди тощо.Сам ліналул у стабільному стані відносно безпечний. Проблема виникає при його окисленні. При контакті з повітрям ліналоол перетворюється на гідропероксиди — надзвичайно реактивні сполуки, які є справжніми алергенами.В натуральних ефірних оліях ліналоол більш схильний до окислення, ніж у стабілізованих синтетичних формах. Саме тому натуральна лавандова олія (в якій ліналулу може бути до 45%) може сильніше провокувати алергічні реакції, ніж контрольований синтетичний ліналул у формулі.Найголовніше про ефірні олії. Натуральна ефірна олія — це не одна молекула, а десятки, а то і сотні. Наприклад, та ж лавандова олія містить понад 100 ідентифікованих сполук, а якість і склад залежать від сорту, регіону, умов дистиляції та зберігання. До речі, це одна з причин, чому використання тинктур також не є безпечним. Я про це вже колись писала. Тинктура – це настоянка на спирті, але що саме там настоялось одним хімічним богам відомо - хіба що людина, що зробила тинктуру, працює в лабораторії, зробила аналіз конкретної партії та знає достеменно її хімічний склад. Якщо ви бачите, як парфумери роблять тинктури (троянди, грибів, кози?? я й про таке читала) та потім використовують в своїх парфумах – знайте, цим парфумерам начхати на безпеку своїх клієнтів. Єдине виключення, коли тинктура дійсно є нормальною практикою – це тинктура сірої амбри та тинктура ванілі.Все сказане, не означає, що натуральну сировину не можна використовувати або що синтетика краща за натуральне - це був би хибний висновок. Натуральна сировина дійсно часто звучить набагато красивіше, має десятки нюансів та відтінків на відміну від синтетики, просто синтетика є більш стабільною і має чистий та відомий склад. В цілому хороша палітра сучасного парфумера не можлива без компонентів як натурального, так і синтетичного походження. Повторюсь, алергію викликає сама молекула, а не походження цієї молекули. Якщо ви алергік – обов’язково читайте список інгредієнтів на упаковці аромату (насправді це список алергенів, окрім, звичайно, води, спирту та розчинників) або ж питайте повний список в парфумерів, в яких ви збираєтесь придбати парфуми. І додам, що автори, які пишуть такі маніпулятивні пости також мають мету, і ця мета не врятувати нас бідолашних, а, наприклад, набрати підписників, продати свої арома-олії, зібрати свою порцію хайпу тощо.