Нещодавно мала розмову про піраміду аромату (в черговий раз). Спробую ще тут, на широкий загал, пояснити, чому я зараз майже не орієнтуюся на вказані «піраміди». Піраміда — це не склад парфумів, а така собі маркетингова підказка для споживачів чим же може пахнути конкретний аромат.Що там саме «поклав» парфумер ми не знаємо і в піраміді це не вказують. Той самий парфумерний відбиток іриса, наприклад, можна створити шляхом використання іононів, насіння моркви, мускусів, а справжнього орріс баттера або абсотюту в ароматі геть не буде. Продовжуючи приклад з ірисовим ароматом — один буде пудровим, інший шкіряним, третій буде пахнути вареною морквою, ще якийсь буде косметично-гіркуватий, а в піраміді кожного аромату буде написано «ірис». Тобто сама по собі піраміда не є істиною для вашого носу. Тільки понюхавши парфуми ви зможете зрозуміти яким саме ірисом воно вам пахне. Я вам навіть скажу так, іноді саме відгуки інших людей будуть набагато інформативнішими в цьому плані, але все одно не мають бути сприйнятими як 100% правда, бо ми нюхаємо носом, але обробляємо ольфакторну інформацію мозком — і тут вже накладється багато особистого: і ваші власні асоціації, ваш культурний бекграунд, ваша памʼять.Тож тренуйте ніс та памʼять та обирайте не за пірамідами, а за власними відчуттями. І на останок цікава цитата з одного блогу: "Піраміди мають велику силу. Побачивши в піраміді лаванду, ви навіть можете відчути запах лаванди в парфумах, навіть якщо насправді лаванди там геть немає. Щоб продемонструвати це, Ейвері Гілберт, американський психолог, дослідник та автор книги What the nose knows, колись провів кумедний експеримент: розпилюючи воду в повітрі, він попередив публіку про запах, сказавши, що він нешкідливий, водночас обережно викликаючи побоювання і недовіру у людей щодо своїх слів. Через короткий час люди вже "відчули" неприємний запах у повітрі, а деяких з них навіть почало нудити і вони були змушені покинути кімнату.А це була лише вода."