Один постріл у Сараєві в червні 1914‑го — і одразу все перевернулося. Змінилося й життя ієромонаха Филипа (Ставицького). За його редакцією в Києво-Печерській Лаврі щотижня виходить створений ним же церковно-народний журнал «Свет Печерский». Тисячними накладами видання розходиться по парафіях мало не всієї імперії і служить для пастирів «незамінною підмогою у виголошенні повчань і у веденні позабогослужбових співбесід». І тепер йому належить не просто висвітлювати страшні воєнні події, а й писати про все це при світлі чистого християнства, намагаючись не підмінити божественну волю патріотичними прагненнями. А скільки ж у простому народі було надій — немов удар щастя в груди, коли над усіма пролилося щось небувале. Столицю сербського королівства охопило загальне тріумфування, перехожі обіймалися на вулицях, вітаючи один одного: «Це наше право мститися Відню за свої приниження, за втрату Боснії і Герцеговини!». Усім повірилося, що зараз усе буде добре… Ось тільки мало хто здогадувався, що насправді чекало на них попереду…
https://inok.info/articles/publications/1827/