Поки в мене не доходять руки, закарпатці вже давно самі почали лупати свої займенники з прислівниками.Радий, що ще хтось звалився в цю кролячу нору – кумпанія нам не завадить.Завітайте на канал цього хлопа, може замовите за мене словечко-друге.А ось переказ з невеличкими доповненнями:В представленом видиві панство питається, скільки існує нащадков праслов'янського прислівника *otъkǫda, звідки прийшли такі форми, як відки, удкіть, одки і т.д.По суті маємо справу спочатку з протетичним приголосним "в" (oд > вод), далі з розними стадіями ікавізації (вод > вуд > ву‌д > від, або просто од > уд), та навіть "пересприйнятьєм" приставок (кажуть "выд", бо помилково переправили у- на вы-).Далі видимо розні закінчення, прикріплені до питального праслов'янського кусочка *kъ, який помічаємо в формах по типу "куди" (*kǫda), "когди" (*kogъda), "хто" (*kъ‌to) і много іншого.В слов'янських та балтійських мовах взагалі править лютий форт-Боярд, де значення місця, часу, напрямку та кількості іноді змішуються.Накінець постфікси -ть та -ль (скоріш за все займ. походженья) у варіацях "відкуль", "відкіть", що нині практично не несуть смислової нагрузки.чесно спіжжене #імбиромовознавство