Як через гру підлітки повертаються до спілкування

Коли я відкрила свій психологічний центр у Кропивницькому, то запровадила в роботу психологічні настільні ігри. Це був той період, коли щотижня збиралося багато різних груп, і ми грали, грали, грали…«Мафія», «Джобси», «За бортом», «Коти», «Діксіт», «Ксенобіологія»… Діти вчилися фантазувати, спілкуватися, взаємодіяти одне з одним, а іноді — ще й витримувати спірні моменти та програвати.

🙂

Потім почався карантин, війна. У мене й колег ставало все більше роботи, де треба було вирішувати серйозні проблеми, і все менше сил залишалося на те, щоб організовувати ігри.

А минулого року я знову повернулася до ігрового клубу для підлітків. І вже не просто з розважальною, а з доволі серйозною метою. Зараз дуже багато самотніх підлітків. Багато хто опинився в стані, коли вже просто страшно або складно спілкуватися з іншими. До психолога чи в психологічну групу вони при цьому йти не хочуть. А от гра, де можна бути не собою, а якимось іншим персонажем, де є чіткі правила й структура і водночас можливість познайомитися з новими людьми, — зовсім інша справа. Тому, якщо у вашому місті є клуби настільних ігор, я дуже рекомендую їх підліткам, які мають труднощі зі спілкуванням, тривогу або схильність уникати контактів.

Минулого року я провела сезон «Бункер-клубу» для підлітків. Ми зустрічалися, грали в «Бункер» і паралельно збирали гроші на потреби ЗСУ. Цієї осені знову застала мене купа роботи й проблем. «Який ще “Бункер”?» — подумала я. Розраховувала, що якось пропетляю без цього проєкту. Але в чаті «Бункер-клубу» почало наполегливо з’являтися: «Коли?»

Ну хто ж я така, щоб відмовити підліткам у корисній активності?

😁 Тим більше що зараз так багато дистанційки. Виникла необхідність доповнювати компанію. Хтось із минулого року «відпав», хтось поїхав із міста, а в когось просто не складається з розкладом.

Минулого тижня я гукнула в соцмережах — і прийшли нові учасниці, зокрема й діти батьків із нашої спільноти. Після гри я несміливо запитала: «То як, зіграємо знову через два тижні? Чи, може, через місяць?» «На наступному тижні!» — заявили вони. Ну що ж.

😁 цього тижня ми знову граємо.

І я знову хочу запропонувати: раптом у вас є підліток 14–18 років, який багато сидить удома, але насправді хоче поспілкуватися, побути в компанії, познайомитися з новими людьми й просто добре провести час? Давайте його нам.

🙂 Граємо по п’ятницях з 17:00 до 18:30. Пишіть мені @inha_psy — прилаштуємо.

😉

PS Це фото з гри, на якій ми уявили, що наш бункер - для зберігання кукурудзи.