«Я розповіла мамі, що посварилася з подругою й тепер мені дуже важко, а мама сказала: “Забий, знайдеш нову”. Більше я їй нічого не скажу».

«Вчителька знизила мені оцінку. Мені хочеться її прибити. Я сказав батькам, а вони порадили бути добрішими. Вони мене не розуміють».«Мене старшокласник образив, а тато сказав, що треба було дати по морді. Його поради ніхто не питав». Такі історії я чую постійно. І щоразу думаю: дитина отримала не те, чого потребувала. Спробуйте уявити себе. Начальник розкритикував проєкт, у який ви вкладали кілька місяців. Увечері ви ділитеся цим із подругою. І чуєте:— “Та забий.”— “Сама винувата.”— “Не можна так реагувати.”Вам стало легше? Підліткові емоції відрізняються від дорослих тим, що вони:• дуже інтенсивні й довго не спадають• не завжди зрозумілі самому підліткові• часто супроводжуються соромом і самоосудомПідліток може відчувати сильну лють до когось і водночас соромитися цього. Саме тому я часто говорю з батьками про валідацію. Валідація — це визнання внутрішнього стану дитини. Це не означає погодитися з поведінкою. Це просто означає сказати:“Я бачу, що тобі зараз дуже важко.”Коли людину валідують, вона:— відчуває безпеку— починає краще розуміти себе— більше довіряє близькимЦе непросто. Бо нас самих часто не валідували. Я пам’ятаю фрази з дитинства:“Така велика й плачеш”,“Не накручуй себе”,“Не треба боятися”. Ми вчимося по-новому. У гайді «Підліток і управління емоціями» я детально описала приклади валідації та пояснила, як розрізняти стани підлітка, щоб слова були доречними. А в групі, яку я готую, ми будемо це відпрацьовувати, бо між “я знаю” і “я змогла сказати це в конфлікті” є велика різниця. Якщо вам відгукується ця тема — залишайтеся тут. Я поступово розповідатиму більше.