Canal in book we trust - @inbookwetrust - №6493
Чи краще живуть люди без віри в Бога? Уривок з нової книги Роберта Сапольскі «Визначено наперед. Життя без свободи волі»Видавництво «Наш Формат» видало нову книжку культового дослідника людської поведінки. Придбати її можна ось тут. А ось цікавий уривок з неї: «Попередні розділи показують, що рішення про відсутність всемогутньої істоти, яка карала б за гріхи, не штовхає атеїстів до падіння по моральній спіралі. Утім, варто зазначити, що в обговорених дослідженнях брали участь здебільшого американці, серед яких лише близько 5% людей вважають себе атеїстами. Ми побачили, що навіть в атеїстів можна стимулювати просоціальність, навівши на думку про щось релігійне. Можливо, атеїсти порівняно моральні лише тому, що оточені моральністю тих усіх теїстів довкола? А що, якби більшість стала атеїстами чи нерелігійними — яке суспільство вони побудували б, якби всі позбулися потреби бути хорошими через страх перед Богом?Моральне й гуманне, і цей висновок базується не на уявному експерименті. Я зараз кажу про скандинавів, які завжди були справжніми утопістами. У XX столітті релігійність у цьому регіоні різко занепала, і тепер скандинавські країни — найсвітськіші серед усіх. Як їм живеться порівняно з такою глибоко релігійною країною, як США? Дослідження якості життя і здоров’я показують, що скандинавам живеться краще (за такими показниками, як щастя й добробут, очікувана тривалість життя, рівень смертності немовлят і рівень материнської смертності); до того ж, порівняно з іншими країнами, рівень бідності нижчий, а нерівність доходів просто мізерна. І показники поширеності антисоціальної поведінки, рівень злочинності, насильства та руйнівної агресії — від воєнних дій до кримінального насильства, цькування в школі чи тілесних покарань — нижчі. Що ж до показників просоціальності, то в розрахунку на душу населення на соціальні послуги власним громадянам і допомогу бідним країнам скандинавські країни витрачають більше.До того ж ці відмінності — не просто протиставлення ласих до лютефіску скандинавів і змилених капіталістичних американців. У цілій низці країн нижчі середньостатистичні показники релігійності вказують на вищі показники перелічених позитивних наслідків. Ба більше, міжнародні дослідження виявили: що нижчий середньостатистичний показник релігійності в країні, то менше корупції, злочинності загалом і вбивств зокрема, вищі рівні освіти, толерантності до расових і етнічних меншин, рідше спалахують війни.Такі кореляційні дослідження завжди мають один серйозний недолік: вони не розкривають причин і наслідків. Наприклад, чи витрачають уряди більше грошей на соціальні послуги для бідних через нижчий рівень релігійності, чи сприяють нижчому рівню релігійності більші витрати урядів на такі послуги (чи все це — взагалі наслідки дії третього чинника)? На це складно відповісти, навіть із ретельно задокументованим скандинавським досвідом, адже зниження релігійності й скандинавська модель соціального добробуту виникли паралельно. Можливо, обидва припущення слушні. Схильність атеїстів до колективної відповідальності за добрі справи, безумовно, сприяла становленню скандинавських моделей. А з покращенням економічної стабільності й суспільної безпеки релігійність знижується.Якщо абстрагуватися від складних питань про курку та яйце, маємо чітку відповідь на наше запитання про те, чи кишать менш релігійні країни громадянами, що пустилися берега. Зовсім ні. Насправді ці країни просто-таки райські».in book we trust
1480
26-04-24 15:22