Українські посадовці сподівалися на перезавантаження відносин із Будапештом після поразки Орбана. Натомість новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр обрав власну жорстку лінію, розбирався Martin Fornusek — репортер The Kyiv Independent

...

Будапешт знову гальмує вступ України до ЄС — доки Київ не виконає домовленостей щодо прав угорської громади. І що довше триває протистояння, то вище Мадяр піднімає ставки. Так він проігнорував Карпатський саміт, який приймала Україна, обмінювався шпильками з українськими посадовцями і категорично відкинув угоду про поглиблення транскордонної співпраці в енергетиці.

Проте між нинішнім лідером Угорщини та його прокремлівським попередником є принципові відмінності. На думку експертів, якщо Орбан тримав Україну та її угорську громаду в заручниках заради власних політичних вигод, то Мадяр, можливо, справді хоче довести справу до кінця, користуючись при цьому всіма доступними важелями.

Зрушити ситуацію з місця може новий законопроєкт про права національних меншин. Уряд України підготував його на основі червневої домовленості з Угорщиною. До парламенту документ може надійти вже в жовтні.

Втім Мадяр не приховував, що перезавантаження відносин з Україною можливе лише за певних умов. За кілька тижнів після перемоги на виборах новий лідер закликав Київ покласти край тому, що він назвав дискримінацією угорської меншини. Натомість перші контакти уряду Мадяра з Україною були конструктивними.

Після переговорів на експертному рівні в травні Мадяр 3 червня оголосив про домовленість, яка має посилити мовні, освітні та культурні права угорської меншини. Тоді Київ мав привід радіти – Будапешт зняв запроваджене Орбаном вето на вступ України, і влітку вдалося відкрити перші два переговорні кластери. Але згодом переговори знову зайшли в глухий кут. Угорщина відновила блокування і вимагає, щоб Київ зробив додаткові кроки для виконання червневої угоди, перш ніж відкривати нові кластери. Київ все більше дратувало й те, що Мадяр уникає зустрічі із Зеленським.

Мадяр також категорично відкинув будівництво українських нафтосховищ на території Угорщини, хоча на Карпатському саміті український «Нафтогаз» і угорська MOL підписали меморандум саме про цей проєкт. Для Києва це стало несподіванкою.

На думку Даніеля Гегедюша, заступника директора Інституту європейської політики (IEP), корінь проблеми в тому, що Угорщина дивиться на Україну виключно крізь призму внутрішньої політики. За його словами, уряд Мадяра не бачить інтересів Угорщини в Україні поза питанням угорської меншини.

Водночас багато оглядачів не погоджуються з порівнянням Мадяра та Орбана.

У коментарі для The Kyiv Independent Жужанна Вег, експертка з політики Центральної Європи в Німецькому фонді Маршалла США, пояснює – Орбан сприймав Київ лише крізь призму своїх відносин із Кремлем або як інструмент для зміцнення підтримки всередині країни, але не як суверенного партнера. Натомість чинний прем’єр говорить із Києвом як із повноцінною стороною, хоч і за принципом «ти мені — я тобі».

Мадяр вийшов із того самого ідеологічного середовища, що й Орбан, і теж зробив зміцнення зв’язків з угорськими громадами за кордоном одним із головних пунктів своєї програми. Орбан ніколи не хотів закрити суперечку щодо меншини і зняти напругу. Мадяр же налаштований на врегулювання: він сподівається здобути перемогу, яку його попередник обіцяв, але так і не досяг, підсумовує Вег.

❗️ І якщо під час у протистоянні з Орбаном Київ мав принаймні мовчазну підтримку ЄС, то тепер Брюссель поділяє позицію Будапешта.

Просування України до членства в ЄС також потребує подальших кроків щодо захисту осіб, які належать до національних меншин, та їхніх освітніх прав відповідно до європейських стандартів і практики,
— ідеться в листі Європейської комісії до Верховної Ради від 14 вересня.

Тим часом Верховну Раду все частіше критикують за зволікання з ухваленням законів, критично важливих для вступу України до ЄС та отримання іноземної допомоги. Попри це деякі депутати налаштовані оптимістично і вважають, що законопроєкт можна буде винести на голосування найближчими тижнями. Його підготовку курує віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов, а текст уже переглянули ЄС та Угорщина.

Микита Потураєв, депутат від «Слуги народу», пояснив, що документ спершу має розглянути освітній комітет, а потім комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, який він очолює. Він підтвердив, що законопроєкт стосується саме освіти національних меншин і поширюється на всі національні меншини України, а не лише на угорську громаду.

💬 Це нормальний процес. Ми чуємо угорську сторону, а вона чує нас. Усе відбуватиметься швидко. Ми готові винести законопроєкт до зали вже 12 жовтня

Будапешт такий графік влаштовує: міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан підтвердила, що очікує внесення закону до українського парламенту в жовтні.

❗️ Швидке ухвалення закону дасть Києву шанс відкрити ще два кластери в жовтні, а решту два — до кінця року.

Окремо, за словами Аніти Орбан, її зустріч із Сибігою на полях Генеральної Асамблеї ООН у вересні допомогла усунути «непорозуміння» щодо саміту «Карпатської вісімки». І не виключила, що згодом Угорщина приєднається до цього формату.

Привід для оптимізму дає й нещодавня заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, що він отримав запрошення від своєї угорської колеги Агнеш Форстгоффер. Це показово, адже лише кілька тижнів тому Форстгоффер відхилила пропозицію Стефанчука зустрітися.