​​📚 1/3 “Імперія вампірів”, цикл «Імперія вампірів»
👤 Джей Крістофф

📖 темне фентезі🔞

🌅

Мої враження🩸
Знали б ви, яка у мене боротьба була з цією книгою 😅

Перші 200 сторінок я страждала і ненавиділа цю книгу, у думках кидала її і не один раз. Клялась, що більше ніколи нічого не буду читати у автора і нашо я наступаю на ці граблі після «Безночі».

Мене бісило все: оце інтервʼю вампіра, церква та віра.

Після 200 сторінки мені нарешті стало трохи цікавіше. Ці стрибки у часі інтригували і починали потихеньку привʼязувати до героїв.

Вже з 500 сторінки я могла чітко визнати, що книга мене нарешті захопила, і я далі до кінця була з героями, поки не дізнаюсь правду.

Але, ну це дуже довге входження, як на мене, у книгу — і мій перший мінус.

Другий мінус — це ходіння по колу. Ми ходимо, бродимо, бʼємось і так пару разів, і можна було б пару битв взагалі викинути — і нічого б не сталось.

Реально, іноді кінця-краю не було видно в цій книзі.

Того я думаю, що, прочитавши 850 сторінок, хоч не хочеш, вже зріднишся з героями.

Я можу визнати, що автор вміє писати, а наш переклад чудовий, особливо лайка😂

Книга мені в різні моменти нагадувала то «Відьмака», то «Літопис Сірого ордену».

Головний герой Габрієль майстерно веде розповідь свого життя та місцеперебування Граалю. Як він опинився вʼязнем — це і хочеться дізнатися, а попутно ми дізнаємось усю його історію: від щиро віруючого до того, хто втратив свою віру та довіру до побратимів, жага помсти, ціна безсмертя, любов та дружба.

Цікавий момент — чи є герой надійним оповідачем, бо він розповідає історію своєму ворогу.

Ми отримуємо відповіді, але все одно не до кінця, і це, бляха-муха, мене роздратувало 😅 Бо інші книги не менші. Дядько, ну що ти так розмашисто пишеш? Давай кучніше та насиченіше подіями.

Мені дуже сподобався прийом сюжету «хто нам насправді ворог, а хто вірний друг». Це було майстерно, адже я б ніколи не здогадалась, що мої враження про певних персонажів кардинально зміняться.

Попри те, що книга велика, ми все ще мало знаємо про світ навколо нас. Зокрема, так, а що там вампіри?

Це особливо відчутно, коли відбуваються певні події, що в носа нам тикають, які ми необізнані про світ вампірів.

І тут я не розумію: чи це спеціально так задумано автором і далі все розкажуть у тих сто пʼятсот мільйонів сторінках наступних книг, чи це пройоб автора?!

Попри абʼюзерство сторінками, Божий замисел спрацював. Коли пройшов час, я все ще думаю про героїв, думаю, як складеться їхня доля, як далі автор поведе сюжет.

Зрозуміла, що треба підвищити свою попередню оцінку, бо книга не пройшла повз мене і зберігає мій інтерес.

⭐️ 4,5/5

📇 Небо

❔

Читали цю книгу? Плануєте читати цей цикл?