​​📕

“Мої друзі”
👤 Фредрік Бакман

📖 сучасна проза, психологічна драма.

🖼️Мої враження 🌊
Перша книга Бакмана, яка має у мене таку низьку оцінку.

Так, я ридала. І не один раз від книги. Але! Сюжетно мені було нудно 😩

Я хотіла пошвидше закінчити цю книгу і не насолоджувалась читанням.

Зазвичай, якщо я плачу від книги, то ставлю високу оцінку, але тут ситуація інша.

Тобто автор явно пише гарно і одним реченням може натиснути на мої тригерні точки та змусити мене ридати через якісь мої особисті асоціації. Тема смерті та приреченості мене дуже тригерить. Але одних сліз не достатньо.

Подача автора гарна, але цього разу він просто невпинно з перших сторінок закидував мене фразами, які вибивали з мене дух. І тут скоріше це про мене, ніж про книгу, бо я знаю, що багато хто взагалі не плакав від цієї книги.

Тут дві часові лінії, і автор нас готує до чогось неминучого і з поганим фіналом. Він накручує і накручує розповідь. Інтригує та заплутує нас стежками оповіді: що і через кого сталось.

Я в якийсь момент вже була така знервована, що не знала, чого очікувати.

Події у теперішньому часі мені взагалі не були цікаві і тільки відволікали мене. Так, я розумію, що автор хотів показати через цю призму героїв, але ну не пішло мені.

Вкінці я засмутилась, а потім відчула себе обманутою. Не люблю таке, коли налаштовують на одне, а потім дають інше. Мені цей прийом геть не зайшов і навіть вивів на агресію.

Того отака дивна для мене книга.

Наче і не погана, але і не той Бакман, до якого я звикла.

⭐️ 3/5

📇 Книголав

❔

Читали цю книгу? Яка книга у автора ваша улюблена?