​​Цей роман мав усі шанси пройти повз мене — в анотації написано, що він про розробників відеоігор. Де я? 👀 Де відеоігри? Ми точно в різних системах координат.Однак Амазон наполегливо мені його радив. Зрештою я здалася.«Завтра, завтра, завтра» — це історія про роботу та любов. Тільки не подумайте, що це черговий любовний роман. Ні. Тут не обійшлося без романтичного кохання, але значно-значно іншої любові. Любові до відеоігор. Любові до спільної творчості. І найголовніше — любові між друзями, яка об’єднує на понад 30 років попри всі образи й непорозуміння.А починається все з лікарні. Там знайомляться Сем (хлопчик, який відновлюється після страшної аварії) і Сейді (дівчинка, сестра якої лікується від страшної хвороби). Вони відразу зближуються через спільне захоплення відеоіграми. Пройдуть роки — вони знову зустрінуться й почнуть разом створювати відеоігри. До них приєднається Маркс — той рідкісний випадок, коли третій точно не зайвий.«Що таке [відео]гра?», — запитує Маркс. — «Це завтра, і завтра, і завтра. Це можливість нескінченного переродження, нескінченного порятунку. Ідея про те, що якщо ви продовжите грати, то зможете виграти. Жодна втрата не є постійною, тому що ніщо не буває вічним».На жаль, таке буває лише у вигаданому світі.Мені цікаво було спостерігати, як герої цілковито віддаються створенню ідеального світу, коли в реальному — часто все летить шкереберть. Перевірка шаленим успіхом і поразки, закоханість, нерозділене кохання і втрати, самотність через приналежність до двох рас, фізичний біль і складність прийняття себе через інвалідність, непроговорені очікування-підозри-образи — це далеко не все, що чекає на героїв.Один із героїв видався мені майже ідеальним, чого не скажеш про Сема й Сейді. Ці двоє максимально нагадували живих людей — з тягарем минулого й тарганами в голові. Часом вони викликали в мене співчуття, часом — захоплення, часом — бісили.Але головне — я до останньої сторінки не могла відірватися!Це той роман, що викликає багато роздумів, який хочеться обговорювати, який запам’ятовується. 😌P. S. Читала англійською, тому про особливості українського перекладу не знаю.