Червоний дракон (2002)Якимось чином вже за рік виходить ще одна екранізація, тепер вже найпершої книги (бо провальний фільм 1986-го вирішили перезняти тепер з Гопкінсом, хоча технічнодо цього він був частиною франшизи). І на подив "Червоний дракон" цікавіший за "Мовчання ягнят". Чисто технічно, воно радше ремейк, а не приквел, що насправді спантеличує, якого біса той чувак писав книжки з однаковим сюжетом і його ніхто не по руках за це? Але якщо тут події відбуваються за 10 років до "Мовчання", то тут Ганнібалу має бути 30, а виглядає він усе ще на 50. Та не суть. Насправді на початкових титрах нам показують сюжет, який дуже цікаво було б подивитись. А саме як персонаж Нортона із ФБР подружився з психіатром серійним маніяком, справу якого розслідував. Чому нам не показали саме це??? А далі Нортон мені був набагато цікавіший за Клеріс. Він не наївне дівчисько, яким маніпулюють, а чувак, що добре знає Ганнібала та крутить ним у відповідь. Це ж офігезно. Щоправда, ближче до середини, ця динаміка зчухає, тут її можна зрозуміти, наскільки мені відомо, у книжці майже не було Ганнібала, тож йому додавали сцен як могли, навіть автора книги залучили для цього. Так, динаміка з Лектором зчухає, але натомість у нас є шикарний лиходій, що просто в рази цікавіший за того, що був у "Мовчанні". І музика Дені Ельфмана, і гра акторів, фільм тащить. Навіть всіх тих самих другорядних акторів зібрали. Дивно, що про цей фільм значно менше говорять. Мабуть, бо тут не було якихось знакових візуально ячкравих образів чи моментів. А куди тут поділи 80 лямів, я знову не знаю.#ікотікаподивився