Від Юкатану до Ямайки: Легенда сорочки Гуайябера

На Уейні, Купері, Гемінґвеї чи Кастро можна побачити сорочку, відому під різними назвами залежно від регіону, адже вона поширена в Центральній та Південній Америці. Мексиканці називають її “юкатанською сорочкою” (Camisa de Yucatan), кубинці – гуайябера (Guayabera), а на Ямайці та в Еквадорі вона відома як щось середнє між сорочкою та курткою (bush jacket, shirt-jac). Ймовірно, її витоки пов’язані з іспанською та філіппінською культурами. Іспанські майстрині, судячи з портретів Веласкеса та Гої, створювали вишукані вироби, а на Філіппінах, які були частиною Нової Іспанії, існує схожа сорочка – “баронг тагалог”. Хоч оздоблення різниться залежно від країни, характерними рисами є накладні кишені (дві або чотири), паралельні складки на передній частині та кишенях, а також три складки й фігурні кокетки на спині. Рукава можуть бути короткими чи довгими, комір – кубинським або класичним, можливі бічні розрізи. Сорочка зазвичай не заправляється в штани, має середню довжину, іноді зі злегка подовженою спинкою. Традиційно шили з білого льону, бавовни чи шовку, але в Мексиці популярні кольорові та вишиті моделі. Сучасні версії, як-от від ямайської дизайнерки Wales Bonner, також мають попит. Носити можуть і жінки. Цікава версія походження назви “гуайябера” пов’язана з легендою: дружина селянина пришила до сорочки багато кишень, щоб чоловік міг принести більше гуави. Справжня гуава, не азійська підробка, варта такої сорочки й навіть мандрівки до Америки.#стиль