​​Знову я на сторінках Forbes, але знову не в списку ТОП-10 найбагатших людей України ;))Та, що ж таке! Ну нічого, це спільне інтерв’ю навіть цікавіше рейтингів, бо в ньому розповів, що для мене, як для CEO, змінилося після 24 лютого.Якщо коротко — за цей час я знайшов тисячі підтверджень того, що особисте лідерство необхідне. Кожному керівнику потрібен особистий контакт зі співробітниками та клієнтами, як мінімум для того, щоб бачити все їх очима.Я не можу уявити, як би ми приймали вдалі та оперативні рішення, якби за цей час не мали відряджень до Ізюму, Балаклії, Херсону чи Харкова.Коли приїжджаєш у Лиман чи на Херсонщину, зустрічаєш людей, які чекають на пенсію чи ліки, і розумієш, що у 300–400 людей сьогодні буде гарний вечір.І це важливо не тільки для людей, які користуються послугами Укрпошти, але й для тих, хто щодня ризикує, але робить все, щоб інші люди ці послуги змогли надалі отримувати. Бачити cвоїх керівників поруч на фронтлініях для співробітників – загалом їх більше за 50 000 – важливіше за все. Люди мають розуміти і постійно отримувати підтвердження того, що їх робота важлива.Сенси дають сили планувати. Коли знаєш, що за кожною посилкою стоїть життя, не можеш вирішити, наприклад, не працювати без світла – шукаєш, де знайти ліхтарі.Як визначили журналісти – місія підживлює!Раджу прочитати повну версію статті, де, окрім моїх роздумів, можна прочитати думки й інших CEO українських компаній👇