Igor Smelyansky/Ігор Смілянський | Як кажуть досвідчені люди: «Хер вам, а не договорнячок зі Смілянським»...

Як кажуть досвідчені люди: «Хер вам, а не договорнячок зі Смілянським». Я вже попереджав, що публічно боротимуся за прозорість у державному секторі. Тож сьогодні розповім дві історії про те, як певні люди не хочуть, щоб майно Укрпошта продавалося на чесних аукціонах і держава отримала максимальну суму, а хочуть скатати «договорнячок». Але зі мною так не вийде: я хабарів не беру, мені за державу прикро! 🎬 Історія перша — використання прокуратури як інструменту впливу 😊 Минулого тижня я розповів про те, як ми виставили на продаж дуже відому будівлю у Львові, біля залізничного вокзалу. Будівлю нашого колишнього сортувального центру. Стартова ціна — близько 55 мільйонів гривень. Ринкова, яку ми очікуємо отримати, — до 100 мільйонів. Ось тут детально https://www.facebook.com/share/p/18D6T6qssZ/?mibextid=wwXIfr Але в певних людей бажання платити ринкову ціну немає. І от ми отримуємо від Львівської обласної прокуратури, пана Сергія Я., запит, де прокуратура не на жарт стурбована, чи продаж будівлі, яка, до речі, вже три роки як не використовується, не призведе (цитую) «до порушення прав громадян та/чи держави, внаслідок незабезпечення пересилання кореспонденції, виплат пенсій, відчуження майна тощо». Напишіть у коментарях, хто з вас вірить, що прокуратуру турбують саме ці питання 😊 🎬 Історія друга — «договорнячок», щоб збити ціни в Рівному. Тут замість прокуратури нас намагаються «зламати» через суди. Акт 1-й: Рівне, вул. В’ячеслава Чорновола, 1. Центр міста, крута будівля Укрпошти виставляється на аукціон 09.09.2025. Два учасники: ТОВ «Острозький піщаний кар’єр» і ТОВ «Радема Плюс». Формально — конкуренція. Фінальні ставки: 21 617 108 грн та 37 000 370 грн. Красиво? Красиво. Переможець підписує протокол — і далі… тихо «зливається»: договір не підписує, гроші не сплачує. Чому? Вочевидь: навіщо платити державі ринкову вартість — краще кинути її навіть не на «двушечку», а на «п’ятнашечку». Акт 2-й: Переможець за 21 мільйон намагається примусити нас до продажу через суд. Укрпошта ж, спостерігаючи цей «шахер-махер», як кажуть в Одесі, користується своїм правом організатора скасувати результати й оголосити повторні торги. І так — це право власника майна: погоджуватися чи ні на запропоновану ціну. Участь в аукціоні не створює безумовного права на укладення договору. Акт 3-й (передфінальний): коли «порішати» з Укрпоштою не вдається, учасник намагається зірвати повторні торги. За кожної публікації аукціону починаються вкиди у публічну площину — такі, що впливають на рішення інших потенційних учасників: заходити чи не заходити. Під час повторного оголошення ми вже отримали альтернативну цінову пропозицію 29 308 739 грн — вищу за пропозицію «кар’єру». Але аукціон не відбувся, бо потрібно мінімум два учасники. А коли процес системно отруюють — конкуренція просто не приходить. Питання для роздумів: чому Укрпошта генерує понад 70% усіх торгів серед державних АТ на Prozorro.Продажі, а інші не дуже хочуть впрягатися в цю боротьбу? Ваш державний блогер продовжить знайомити вас із таємницями державного сектору — щоб пояснити, чому чесним бути вигідно, як і платити чесні зарплати в державному секторі. Хто любить рахувати мою зарплату: лише на цих двох об’єктах, якщо «домовитися», держава втратить близько 67 мільйонів гривень. Це десь шість років моєї зарплати. А це лише два об’єкти з десятків, якщо не сотень. Тож фіксую позицію: чесним учасникам — ласкаво просимо. Іншим будемо публічно давати по руках і посилати за руським кораблем. Ну і до правоохоронних органів, звісно 😊