Прифронтовий Херсон та МиколаївУ містах поруч із лінією фронту війна відчувається інакше. Це не просто ризик влучання шахедів чи балістики, до якого ми вже всі звикли та змирилися. Тут не вмикають тривогу через дрони, ця загроза — постійна. Ворог полює на цивільних. Пішоходи, велосипеди — повільна ціль, отже зручна. Машини теж у зоні ризику, лише з більшим шансом «скинути хвіст».І тут, звісно, працює наша героїчна команда Укрпошти, до якої я завітав напередодні Дня пошти.Ці люди — незламні. Потис руку нашому водієві, який після поранення вже знову на маршруті. Було великою честю особисто нагородити екіпаж Миколаївського пересувного відділення Укрпошти.Точка присутності ще одного з херсонських пересувних відділень, команду якого ми також відзначили, зазнала пошкодження саме того дня, коли ми там перебували. А в Зеленівці обстріли розпочалися вже за годину після того, як ми нагородили начальницю нашого відділення та вирушили до Херсона.За традицією заїхав до дівчат у Корабельному районі — щоб підтримати їх і подякувати за роботу. Там працює надзвичайно згуртована команда, а дівчата-ТМи на Херсонщині — справжні енерджайзери, які допомагають усім тримати бойовий настрій. Обговорили підготовку до зими та, звісно, заходи, що зроблять нашу роботу безпечнішою.Отримав і корисний досвід — швидке пересування за кермом між антидроновими сітками. Щиро дякую нашій команді — за силу, витримку й відданість. Вітаю з прийдешнім святом!А всіх фахівців, які знають, як нам працювати краще, запрошую наступного разу зі мною на Херсонщину — щоб на місці обговорити всі поради. 😊P.S.Сьогодні зранку новини про чергову атаку на Херсон. Загибель мирних людей. Мої глибокі співчуття. Тримаймо стрій. Найтемніша ніч завжди перед світанком.