Igor Smelyansky/Ігор Смілянський | Дуже важко це казати, але… сьогодні ми закриваємо наші відділення Укрп...

Дуже важко це казати, але… сьогодні ми закриваємо наші відділення Укрпошти в Костянтинівці.Стало занадто небезпечно продовжувати роботу, і збереження життя працівників та клієнтів переважило бажання підтримати тих, хто досі лишається в місті.Вже протягом тривалого часу в Костянтинівці ми були одні: ні банків, ні колег-конкурентів. Там була лише Укрпошта, яка підтримувала життя тисяч людей і наших героїв із ЗСУ. Снаряди нищили відділення — ми відкривали нові. Вибухи вибивали вікна — ми забивали їх і поверталися. Перш за все хочу подякувати нашим героям-поштовикам: терменеджерці Олі, начальницям відділень (Антоніні та іншим дівчатам), листоношам, водіям, які доставляли попри дрони, і всім-всім-всім. Багато з вас уже знайшли нові місця роботи в Укрпошті на Дніпропетровщині та в інших регіонах, але я завжди пам’ятатиму наші зустрічі й обов’язково скоро приїду до вас у гості.Ми не залишаємо наших клієнтів. Наші відділення в Дружківці, Олексієво-Дружківці, розташовані за 5–7 км від Костянтинівки, продовжують працювати й обслуговувати клієнтів. Так само ми працюємо в Добропіллі, хоча поруч багато хто вже зачинився (майже всі). Звісно, ми щодня аналізуємо ситуацію й будемо діяти відповідно.Дякую колегам, дякую ВЦА та ЗСУ за підтримку. Ми продовжуємо працювати й сподіваємося, що в мене ще буде можливість оголосити: Укрпошта, як завжди перша, повернеться і знову відчинить свої двері в Костянтинівці.Я довго думав, яке фото поставити для цього посту, й обрав це — фото листоноші Укрпошти в Кураховому, де ми теж трималися до останнього. Воно, як на мене, символізує нашу роботу. Дякую ДТЕК за спільну акцію «Світ тримається на тих, хто доставляє попри все».Також дякую за обидва ці кадри (і в Києві, і в Кураховому) Антону Федорову.