🪖Генштаб пропонує дозволити військовим частинам мобілізувати бійців, оминаючи ТЦКГенеральний штаб Збройних Сил України в ініціативному порядку опрацював пропозиції щодо змін до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».Як повідомляє Генштаб, упровадження відповідних змін дасть змогу:• спростити механізм залучення громадян на військову службу за мобілізацією;• командирам військових частин підібрати та призвати на військову службу особовий склад, який мотивований для захисту своєї Батьківщини;• військовозобов’язаним вибрати вакантні посади, наявні у військових частинах, зокрема, за спорідненим цивільним фахом або навичками;• нівелювати ризики для громадян бути призваними через ТЦК та СП до інших військових частин (не за власним вибором).…💬Декілька особистих думок із приводу радше не цієї ініціативи, а її причин та наслідків. Сама ініціатива не викликає питань. Ба більше, окремі підрозділи, як, наприклад, 3ОШБр, уже давно розробили й успішно застосовують власну систему рекрутингу та є прикладом для інших підрозділів.Але виступ Генштабу з такою ініціативою свідчить про те, що в керівництві ВСУ незадоволені якістю та можливостями централізованої мобілізації. І це стосується не так ЗСУ, а держави та суспільства. Дуже багато запитань до тих чиновників і політиків, які в гонитві за рейтингом перекидали незручну проблему мобілізації один на одного, і в результаті ми втратили цілий рік; а також вони провалили комунікацію із суспільством і боротьбу з ворожим ІПСО.І багато запитань до суспільства, одна частина якого підтримує «ухилянтський рух», а інша закапсулювалася в собі, «живе своїм життям» у своєму світі без війни. При цьому всі за перемогу, за кордони 1991 року, проти переговорів з росією, але нехай це все вирішують ті, хто на фронті. А ми допоможемо донатом, коли що – чекатимемо на «економічне бронювання», а поки що підемо в підпілля. Щоб не потрапити на очі ТЦК.Ба більше, нині, здебільшого завдяки тому самому ІПСО (якому ніхто ефективно не протидіє), у головах багатьох ширяться рожеві нездійсненні мрії про примарні «переговори», і про те, «що це все незабаром закінчиться». Чи не закінчиться. Воно закінчиться або зникненням нас як нації, або нашою перемогою. Але не сьогодні й не завтра. Я скажу так: армія може виграти битву, навіть багато битв. Але війну виграє тільки народ у своїй єдності. А це означає суспільство+держава. І поки більшість наших людей, від робітника до міністра, не змінять ставлення до війни, гідного результату не дочекаємося. Сила ВСУ може бути ефективною та досягати стратегічного результату лише за наявності потужної держави та потужного суспільства.