На жаль, у нашому батальйоні знову втрата.

У суботу ми прощатимемося з нашим побратимом Шивою — Поляковим Володимиром Костянтиновичем.

Шива народився в росії. Але свідомо обрав інший шлях — шлях людини, яка не змогла залишатися осторонь, коли російський режим приніс Україні війну, смерть і руйнування. Він став на бік України, свободи, правди та справедливості.

Він не просто відкинув те, що було пов’язане з країною свого походження.

Він почав діяти — став українським добровольцем і присвятив себе порятунку життів українських військових та цивільних. Ризикуючи власним життям, він допомагав тим, хто захищав Україну, і тим, хто опинився поруч із війною.

Згодом Україна стала для нього домом.

Тут він створив родину з коханою Катериною, виховував двох дітей, знайшов друзів, побратимів та людей, які стали для нього близькими. Саме тут було його життя, його родина і його вибір.

Життя не раз випробовувало Шиву на міцність — і фізично, і морально. Та попри все він залишався щирим, добрим, чесним, відкритим, відданим і небайдужим до людей.

Він мав силу подивитися на власне минуле й зробити непростий, але свідомий вибір. Обрати Україну. Обрати суспільство, частиною якого він хотів бути. Обрати людей, яких захищав і заради яких жив.

Шива вважав Україну своєю справжньою Батьківщиною, а Госпітальєрів — своїми побратимами.

Ще за життя, говорячи про смерть, він просив не сумувати на його похованні. Просив говорити теплі слова, згадувати його, увімкнути улюблену музику. І щоб прозвучала мантра.

Ми виконаємо його волю.

Проведемо Шиву в останню путь не лише зі сльозами, а й зі словами вдячності, які, можливо, не завжди встигали сказати йому за життя. Зі спогадами про людину, яка залишила свій слід у житті багатьох із нас.

Кожен, хто захоче, зможе сказати кілька слів про Шиву — згадати його, розповісти свою історію, поділитися тим, що зараз на серці.

Після цього прозвучить мантра. А потім — його улюблена пісня Джиммі Гендрікса.

Саме так він просив.

Можливо, це і є правильний спосіб попрощатися з людиною, яка стільки віддала іншим. Не лише сумувати за нею, а й згадати її життя, її вибір, її вчинки та все те добро, яке вона залишила після себе.

Прощання з нашим побратимом Шивою відбудеться 3 жовтня 2026 року, у суботу, о 13:00 у Центральній великій залі Байкового крематорію.

Хто знав нашого Шиву — приходьте віддати йому останню шану. Приходьте згадати його. І просто побути поруч.