Сьогодні четверті роковини загибелі Олександра Моїсеєнка, нашого побратима «Чачуня», «Дока» або «Богомола» — людину з багатьма іменами і виразною непохитною вдачею. Він поліг у 2022 році під Попасною, залишивши по собі історію, що почалася на барикадах Майдану.Коли 18 лютого 2014 року в центрі Києва згорів його цивільний одяг, Олександр сприйняв це як знак: мирного життя більше не існує. Колишній системний адміністратор з Одещини надів форму, яку не знімав до останнього. Олександр приєднався до нашого батальйону у жовтні 2014 року після участі в Революції Гідності. Пройшов найважчі точки фронту, включаючи оборону Донецького аеропорту. Відпрацював сотні евакуацій під прямими обстрілами танків та артилерії. Навіть після зіткнення з ворожою бронетехнікою під час виїзду він не залишив справу, продовжуючи витягувати поранених із безнадійних ситуацій.Його добровольчий дух поєднувався з тонким психологізмом — він умів використовувати навіть страх ворога перед шевронами добровольців, аби здобувати цінну інформацію та рятувати своїх.З 2016 року Олександр обрав шлях кадрового військового у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила. Почавши як бойовий медик, він опанував фах розвідника та аеророзвідника. Був переконаний, що добровольці — це кістяк, який неможливо демобілізувати через надто глибокий розрив між світом війни та цивільним побутом. Був ініціатором впровадження натівських стандартів управління у своєму підрозділі, поєднуючи досвід добровольця з системним підходом професійного військового.За особисту мужність нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня, «Лицарським Хрестом» УДА, відзнаками «Козацький хрест», «Знак пошани» та «За звитягу та вірність».У Олександра залишилися батьки, сестри та дружина, яка служила пліч-о-пліч із ним у 24-й бригаді.Олександр Моїсеєнко був людиною чину. Його внесок — це врятовані життя бійців та знищені колони ворожої техніки. Він був воїном виняткової прямоти й відданості, який свідомо відмовився від цивільного життя на користь безперервної служби.Це була людина дії, для якої не існувало другорядної роботи — він однаково якісно рятував життя, проводив аеророзвідку чи заряджав кулеметні стрічки, будуючи перемогу щоденною сумлінною працею.Честь!