Людина мисляча | Люди діляться на два типи — «люди хроносу» і «люди кайросу»Звісно, умо...

Люди діляться на два типи — «люди хроносу» і «люди кайросу»Звісно, умовно, бо і ті, і інші бувають у відмінному від свого стані. Однак все ж таки дозволю собі цей поділ, бо спостерігаю щодня за собою та іншими ті чи інші риси і людини хроносу, і людини кайросу.Та спочатку почнемо з визначення що ж це за такі люди.Ті, хто живе за хроносом, віддані безперервному лінійному плину часу. Їхня буденність — це життя від будильника до будильника, від понеділка до пʼятниці, з 9 до 18. Ці межі теж умовні, бо можна працювати і не за офісним графіком, але жити за ним. Це життя, цілком віддане сірості і буденності, без спротиву цій буденності, без бою за себе справжніх, не автоматизованих за стандартами згори, не універсалізованих за судженнями з усіх сторін. Для людей, які не вміють або бояться створювати власні стандарти, завжди будуть ті, хто дадуть їх згори. І можна нескінченно обурюватись цьому, але якщо воля до уявної стабільності сильніша, ніж воля до автентичного життя, то це буде тривати нескінченність смертного життя людини хроносу. Тимчасовим визволенням для неї стають вихідні, відпустка, одне з кількох на все життя свят-подій, сповнених лише зовнішньої мішури.Я не засуджую цих людей, я просто спостерігаю. Я там була, я знаю як це. Але також тепер знаю, що за сильного внутрішнього бажання і реальних дій можна стати іншою людиною.Бути людиною хроносу — значить бути. Уявляти та відчувати своє життя дивом кожну можливу мить. Це надзвичайна робота, вона важче тієї, де в буденності люди гарують на фізично виснажливих роботах, бо вона потребує постійно включеної свідомості, усвідомленості. Зі сторони ці люди виглядають ніби в потоці, про них кажуть, що їм пощастило, але правда в тому, що щастить тим, хто діє. Не за створеними іншими інструкціями, а за створеними власним розумом сюжетом. Той, хто є людиною хроносу, є Творцем, автором свого життя. Для нього час не плине в звичайному плині, він відчуває його гостріше, суттєвіше, моменти життя смакують чистіше, чесніше, без огляду на те, що люди скажуть. Щоб стати людиною кайросу, треба сповна напитись з чаши буденного хроносу, відчути ту саму точку «я так більше не хочу», що одного звичайного дня стане «я хочу так…», і це вже не буде звичайний день.Ззовні відрізнити людину кайросу від хроносу дуже просто: саме люди хроносу прагнуть зовнішньої картинки, ніби їхнє життя таке яскраве, дороге, привабливе — це треба, щоб заповнити внутрішню порожнечу. Люди кайросу такі повні, що їхня повнота переливається через край і дивлячись на їхню простоту згадуєш себе справжнього всередині, і в один день розумієш — я хочу жити лише так, я хочу бути, а не існувати.Людина мисляча | #роздуми