Canal Людина мисляча - @homointellectual - №733
Світ складається з протилежностей — так вважав давньогрецький філософ Геракліт, і це ж чудово ілюструє найскандальніший роман ХХ століття «Коханець леді Чаттерлей» Д.Г.ЛоуренсаЖіноче — чоловіче, любов платонічна — любов тілесна, аристократ — простолюдин, творчість — техніка, природність — механічність, і врешті, навіть сам жанр бореться поміж філософією та белетристикою, що створює певну динаміку, чи як сказав би В.Єрмоленко, напругу між високим й низьким.Та головною темою цього роману для мене є не лише тілесна любов, по якій впізнають та найбільше судять цей роман, а любов як така. Стосунки Чаттерлеїв починаються з любові інтелектуальної — «сама розмова мала першочергове значення: пристрасний обмін словами», він був вищий за будь-яку плотську любов, яка стала ніби зайвою. Врешті саме її нестача, як органічної частини взаємин між чоловіком та жінкою, згодом стане тригером до прагнення любові чуттєвої, в якій «голова буде відсутня». Навпаки, Конні, вона ж леді Чаттерлей, згодом каже: «чуттєвість потрібна навіть для того, щоб чистити розум і прискорювати його діяльність».«Коханець леді Чаттерлей» невипадково винесений в саму назву книги. Вона — шляхетна леді, він — єгер, «лише коханець», але саме на цьому контрасті їхніх походжень він стає для неї відкривачем нової terra incognita — природної, чуттєвої, на межі з тваринною, любові. Вона дає їй свободу — танцювати під дощем (моя улюблена сцена і в книзі, і в екранізації), розпоряджатись своїм вільним часом, своїм тілом, взагалі обирати з ким кохатись і як жити своє життя.І все було б добре (і можливо, буде за межами останньої сторінки роману), як би ця пристрасна любов між леді та її коханцем змогла б пробити скляний ковпак між нею і ним, та навіть між їхніми душами та їхніми тілами, статевим органам яких вони відсторонено дають імена. Навіть крізь стогони любовної втіхи, монотонно, як індустріальні звуки, що слугують в романі тлом, звучить самотність та відчуження. Два тіла, ненадовго обʼєднані в пристрасті, знову як атоми розпадаються нарізно кожен в свій окремий світ. Винна в цьому індустріалізація й механізація світу чи самі люди — питання залишається відкритим до роздумів.Для мене ж цей роман не сприймається як позачасовий, адже деякі з поглядів того часу видаються неактуальними (про секс, жінок, класову нерівність), але дух свого часу (Англії після Першої світової війни та революційних ідей З.Фройда) — він вдало передає.⭐️4/5📌теми: любов, секс, природа, відчуженість, індустріалізаціяВдячна за цю книгу Видавництву Старого Лева, а за неймовірні ілюстрації студії Аґрафка — вони дуже влучно доповнюють роман ❤️🔥#книжкове [Людина мисляча | підписатись]
3500
25-03-13 15:09