Canal Духовна армія України 🇺🇦 - @holy_army_of_ukraine - №1409
ЛЮДСЬКЕ ПІДҐРУНТЯЧи доводилося вам чинити зло? Звісно, так.А добро? Безперечно.Майже кожен з нас відповів би саме так.І в наш час, і за днів Ісуса, люди мали мораль, совість, етичні уявлення та естетичне відчуття.Протягом життя в нашій душі накопичується своєрідний "ґрунт" — змішані шари добрих і злих учинків.Як археологи фіксують історичні шари землі, визначаючи їхній вік — наприклад, цьому шару тисяча років, а нижньому — дві тисячі, — так само і в нашій свідомості відкладаються події минулого:Коли мені було 8 — я вкрав гроші у батьків, але купив друзям морозиво.З одного боку — неправильно, з іншого — щось добре.А в 9 років я допоміг бабусі донести важкі сумки…Шар за шаром — усе це формувало нашу внутрішню людину.І хоча зло нам не подобалося, добрі вчинки ми зберігали в пам’яті, мов дорогоцінності.Та Біблія говорить про дещо інше.Той, хто слухає Слово Боже і виконує його — подібний до будівельника, який, копаючи, відкинув усе зайве, докопався до твердого каменю і саме на ньому заклав фундамент.Натомість той, хто слухає, але не виконує — не став нічого викидати.Йому здавалося: земля — тверда, цього досить. І він збудував дім просто на ґрунті, без основи.Часто доводиться чути подібні свідчення:— «Я попросив у Бога прощення і Він мене простив. Так я і народився згори».— «У моєму серці було бажання покаятись і жити для Бога».— «Я визнав Ісуса своїм Господом і Спасителем».Один мій знайомий палко доводив, що визнав усі гріхи, попросив прощення — і, на його думку, саме так він і «народився згори».Але чи справді це так?Адже це — віра в себе, у власне рішення, у свої зусилля, а не в Жертву Ісуса Христа.У Біблії ми не бачимо прикладів такого "самоспасіння".Справжні грішники, почувши Євангеліє, ставали святими.У їхньому спасінні не було місця для "себе" чи "землі" — тільки Христос.Бо віра, що тримається на людині, — тимчасова.Усе людське зрештою руйнується та падає.Ісус сказав:"Чому ви звете Мене: «Господи! Господи!», а не робите того, що Я говорю?""Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла — із злого скарбу серця свого виносить зле, бо уста промовляють із надміру серця."Коли ми виносимо сміття, ми не перебираємо, що залишити.Ми просто викидаємо все, бо все зіпсоване.Так само і з нашим серцем:Від самого народження ми — грішні й зіпсовані.І навіть наше добро, з погляду Бога, — не чисте, а прах.📖 Йов 21:26: "І вони разом ляжуть у поросі, і черв’як покриє їх."Саме тому перед Богом ми маємо відмовитись від усього — і від зла, і від уявного добра.Лише тоді наше серце стане вільним від «землі» — і придатним для справжньої віри в Ісуса Христа.Духовна армія України 🇺🇦
176
25-06-30 05:05