Перший мій трьохсотий трапився у нас ще до повномасштабного вторгнення. Я приїхав в Піски після першої відпустки, і в першу ніч, перед заходом на ВОП мав побути на РОПі. Ротний посадив мене на тапік, сказав «розбудиш якщо щось не так» і пішов трохи поспати. Щось не так трапилося за дві години. Після «лондон штири пять нуль, плюс плюс лондон, паріж штири пять нуль плюс плюс паріж» в трубці почав заїкатись Док.- Ннннееее нее ннннн. - сказав він.- Шо? - сказав я.- У ннннас ккккк. - сказав він.- Скажіть нормально. - попросив я, і вже напрягся. Мозок вже розумів, що треба напрягти ноги і швидко бігти в напрямку підвальної кімнати ротного, але я ще раз сказав: - Зберися. Повільно. Що таке?- Ттттриста. - сказав Док.Потім ми бігли в ніч, без ліхтарів, зрідка трохи підсвічуючи стежку екраном телефону.В шльопках біг ротний, я намагався не відставати. Позаду, важко дихаючи і ледь пересуваючи ногами тащився за нами пузатий старшина.Потім на мʼяких ношах ми несли безпамʼятне тіло по нашій «дорозі життя», і я ще не знав, що це вона, не знав хто лежить в цих ношах, не знав чому так сталося, що все його поранення це маленька дірочка в його пузі, не знав чому він так страшно хрипить, хоча кровотечі немає.Тіло було занадто важким, я намагався не впасти під його вагою, перечіпався через гілки і траву, шпортався, і наче крізь беріг болотистого Дунаю пер його до точки еваку. 5,45 це дуже інтересна куля. Вона заходить в тіло, і робить в ньому іноді не одну, а декілька дірок, гуляючи по стравоходу і кишках. Тіло тоді спасли. - Йобане тіло! - орав ротний. - Він повернеться, я його лічно придушу!Він забороняв вживати алкоголь від слова зовсім, а цей сержант тишком-нишком протащив літру на позицію. Після розпиття трапився звичайний побутовий конфлікт, про те хто де був і хто як воював, і хто більше кого уважає, а хто навпаки. Тотальну відсутність поваги до його військового шляху і героїчних здобутків він вирішив з своїм недругом звичайною напівлицарською підвальною дуеллю: розрядивши магазин в стіну, над головою шанованої вжившої спільноти.Його розлючений побратим був куди влучніше.Добре, що в результаті всі залишились живі. Вже тоді я усвідомив, що на війні частіше за все вбиває не війна, а довбойоби. З тих пір я їх боюсь більше ніж війни.