26 березня 1945 — кінець битви за Іодзіму. Кінець офіційний, але не остаточний.Протягом 5 тижнів на клаптику вулканічної землі тривала одна з найзапекліших битв Другої світової. За Іодзіму американці заплатили страшну ціну: 6821 загиблий, 19 217 поранених — загалом 26 038 втрат. Це єдина сухопутна битва Тихоокеанської кампанії, де сукупні американські втрати перевищили японські.Японці втратили практично весь гарнізон — близько 21 тисячі вояків. Більшість — загинули в бою або наклали на себе руки. Генерал Курібаяші наказував убити кожному мінімум 10 американців. Не змогли. Їх просто змели. Японські втрати загиблими втричі перевищили американські.Було зафіксовано щонайменше два випадки полону американських морпіхів. Їх затягнули у підземні тунелі, допитали й жорстоко вбили. Один із них — 18-річний Ральф Ігнатовський, син поляка і німкені. Його образ згодом увічнено у фільмі «Прапори наших батьків».За Іодзіму було вручено 27 Медалей Пошани — рекордна кількість для однієї операції. 14 із них — посмертно. Останній з кавалерів — вогнеметник Гершел Вільямс, помер у 2022 році у 98 років. Символ живої історії.Офіційно битва завершилася 26 березня. Але насправді американці ще місяцями прочісували тунелі, наражаючись на опір. Після “завершення” загинули ще 1602 японці. Ще 867 здалися в полон.Найдовше трималися Ямакаге Куфуку і Мацудо Лінсокі — кулеметники, які ховалися в печерах до 6 січня 1949 року. Чотири роки тиші й темряви. Що вони їли? Як вижили? Невідомо. Але вижили.▶ Детальніше - у нашому нещодавньому відео