8 жовтня 1871 року в селі Красенівка Полтавської губернії (нині Черкаська область) народився Іван Піддубний.

Він виріс у козацькій родині. За біографічними переказами, його прапрадід воював на боці Івана Мазепи проти московського війська під Полтавою. Батько Івана також славився неабиякою фізичною силою. Сам Піддубний із дитинства звик до важкої селянської праці.

У молодості Іван поїхав на заробітки до Криму, де працював вантажником у портах Севастополя та Феодосії. Там він почав займатися силовими вправами, а в 1897 році розпочав кар'єру циркового атлета та борця.

У 1903 році Піддубний вирушив на чемпіонат світу до Парижа, але зазнав поразки від француза Рауля ле Буше. Наступного року він узяв реванш, а 1905 року став чемпіоном світу з боротьби серед професіоналів у Парижі.

Протягом наступних років Піддубний перемагав на міжнародних чемпіонатах у Парижі, Мілані, Відні та Франкфурті. Загалом він шість разів здобував звання чемпіона світу, за що отримав прізвисько «Чемпіон чемпіонів».

Його спортивна кар'єра тривала близько 40 років. Піддубний виступав у країнах Європи та США. Навіть після 50 років продовжував виходити на арену й перемагати значно молодших суперників.

Помер Іван Піддубний 8 серпня 1949 року в місті Єйську.