Роман з історією | 22 січня 1918 р. - проголошення незалежності Української Народної Респ...

Logotipo de la comunidad de telegram - Роман з історією
2024-07-14

Роман з історією

Número de suscriptores:
1571
Fotos:
1460 
Videos:
Enlaces:
106 
Categoría:
Conocimiento general
Descripción:
Кожного дня нова історія Вільний простір з історії для дорослих та підлітків. Допомога з історії та географії (контрольні/підтримка/навчання) t.me/Roman_Slipokoenko

Canal Роман з історією - @history_roman - №1521

22 січня 1918 р. - проголошення незалежності Української Народної Республіки!22 січня 1919 р. - об’єднання УНР та ЗУНР!До 1990 року головним святом було саме 22 січня! Його відмічали як повноцінний день незалежності! Пропоную вашій увазі спогади про святкування для злуки 22 січня 1939 року в місті Хуст. Тоді це була територія Чехословаччини! Від самого ранку поїзд за поїздом вбігає, українське населення спішить до столиці на маніфестації. Довжезний ряд селянських возів з близької околиці, вантажні самоходи з дальших сіл, а поїзди з найдальших закутин привозять учасників. Тисячі возів, роверів, авт заповнили бічні вулиці. Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! Під синьо-жовтими прапорами маршують із різних напрямків, найбільше від станції, з піснями на устах. Волівщина заступлена сильно; саме тільки Волове послало аж трьома величезними вантажними автами своїх заступників, щось біля двісті людей.(…) Біля тридцять тисяч учасників зійшлося з цілої Карпатської України. Це найбільші збори, які я під цими зеленими Карпатами бачив за останнє двадцятиріччя. Колись просвітянські збори в Ужгороді були справді величавими, але сьогоднішні збори — рекорд (…)Десь біля одинадцятої години після Богослужби сформувався величезний похід, замаяли сотні рідних прапорів, і ми перейшли з площі Волошина на головну вулицю. Оркестри заграли українські походові пісні. Старовинний хустський замок ще не бачив такого величавого всенародного здвигу! Три години тривав похід вулицями нашої столиці, і аж біля чотирнадцятої години розпочались святочні збори на площі".— Зі спогадів письменника та журналіста Василя Ґренджи-Донського
525
26-01-22 13:02