Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Роман з історією
Añadido 14 jul. 2024

Роман з історією

@history_roman
Número de suscriptores: 1 577
Fotos: 1,490
Videos: 4
Enlaces: 105
Descripción:
Кожного дня нова історія Вільний простір з історії для дорослих та підлітків. Допомога з історії та географії (контрольні/підтримка/навчання) t.me/Roman_Slipokoenko
Fuente

Роман з історією | У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодом...

Logotipo de la comunidad de telegram - Роман з історією Роман з історією @history_roman
644 Vistas/Alcance 2025-11-22 07:58 Mensaje №1414
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів. У ХХ столітті радянська влада організувала три геноциди, від яких загинуло понад вісім мільйонів українців.У цей день проводиться міжнародна акція «запали свічку». О 16:00 — хвилина мовчання, після чого запалюють свічки пам’яті та ставлять їх на підвіконня. Якщо ви ніколи цього не робили — закликаю долучитися до цієї ініціативи.Цікаво, що саме цю акцію запропонував американський історик Джеймс Мейс. Він був одним із перших іноземних дослідників, які вивчали і поширювали інформацію про Голодомор.У 1985 році Мейс прийняв пропозицію очолити Комісію Конгресу США з вивчення голоду в Україні. Її метою було зібрати документальні та усні свідчення про події 1932–1933 років. Результатом роботи комісії став звіт для Конгресу США, опублікований у 1988 році, а також тритомник із 204 свідченнями очевидців, виданий у 1990-му. У висновках цього звіту, зокрема, було зазначено, що «Йосиф Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців у 1932-1933 роках». У 2003 році в газеті «День» Джеймс Мейс запропонував щороку в День пам’яті запалювати свічку у вікні — як символ пам’яті про мільйони загиблих. Він озвучив цю ідею у сесійній залі Верховної Ради України :«...давайте цього дня поставимо на підвіконня запалену свічку, щоб згадати мільйони розстріляних, померлих від голоду. Багато хто з них не встиг залишити на цій землі свого прямого продовження — синів та доньок. Палаючи у наших вікнах, вогники свічок стануть знаком того, що їх не забуто, що й вони мають нащадків, які їх пам'ятають.»