Поговоримо про право вето? Нині багато хто про нього говорить, та чи всі знають історію його походження?Вето у перекладі з латини означає «забороняю».

З’явилося у Стародавньому Римі у V ст. до н. е., де плебейський трибун словом veto міг скасувати будь-яку постанову магістратів чи сенату. Це був інструмент захисту плебеїв від дій патриціїв. У Римі право вето зникає з утвердженням імператорської влади. Авторитаризм переміг демократію. У Речі Посполитій кожен депутат сейму мав право liberum veto — міг сказати «Nie pozwalam!» («не дозволяю») і зірвати ухвалення будь-якого рішення. Спочатку цей механізм мав гарантувати одностайність та захист прав шляхти, але згодом перетворився на інструмент політичного саботажу. Сейми дедалі частіше розпадалися, управління паралізувалося, а держава втрачала дієздатність. Зловживання liberum veto стало однією з причин падіння Речі Посполитої у XVIII столітті.

У сучасних республіках право вето надане главі держави. В американській системі президент може накласти «pocket veto» — мовчазне вето, коли він не підписує закон, а Конгрес завершив сесію. Ну і, якщо що, то Зеленський уже не може накласти вето на ту дурню, яку підписав. Недарма в Україні існує прислів’я: сім раз відмір — і один раз відріж…